Канадський композитор про Лорна Майклза, серіал «Володар перснів» та ізоляцію
Говард Шор пише три-чотири саундтреки щороку. Він співпрацював з Девідом Кроненбергом, Девідом Фінчером, Мартіном Скорсезе. Однак його ім’я найчастіше асоціюється з трилогією «Володар перснів», для якої він створив культові мелодії. У 2020 році Шор не втрачає продуктивності та переглядав фільми міжнародної програми Одеського міжнародного кінофестивалю. Тож ми поговорили з канадським композитором про перший досвід походів у кіно, дружбу з шоуранером SNL та, звісно, музику для магічного світу Джона Р.Р. Толкіна.
Чи вплинула ізоляція під час карантину на вашу творчість?
Від березня я працював над двома саундтреками. Один був для фільму Корнеля Мундруцо «Фрагменти жінки» — видатного угорського режисера. А ще був фільм Діпи Мехти «Смішний хлопець», знятий у Шрі-Ланці та Коломбо. Тож я працював, складав музику. Мені вдалося завершити два проєкти в ізоляції. Письменники та композитори звикли до самотності.
Чи вважаєте ви себе вимогливим композитором?
Ні, я не вимогливий композитор. По-перше, я пишу в стилі XIX століття. Композицію створюю на папері, олівцем, використовуючи контрапункт та гармонію. А потім переходжу до цифрових технологій для роботи з фільмом. Я співпрацював лише з двома дуже близькими колегами: Джеймсом Існором, музичним редактором, та Аланом Фреєм, координатором виробництва. Так я працював роками, і мені подобається зберігати певну простоту.
Чи бачите ви різницю в підході до створення музики для фільму жахів і комедії?
Я виріс у репертуарному театрі, тому звик до того, що за комедією йде трагедія. А темніші теми приваблювали мене музично. Вони також дозволяли мені по-особливому використовувати записові студії та технології, що було мені цікаво. Комедія, звісно, вимагає відмінного таймінгу, і мені надзвичайно пощастило працювати з чудовими комедійними акторами та режисерами.
Письменники та композитори звикли до самотності
Мій перший кінематографічний досвід — прем’єра «Братства персня». Тож я хотів запитати, який ваш перший кінематографічний досвід і який саундтрек ви пам’ятаєте як перший?
Я дорослішав у 1950-х роках, і тоді було звично ходити на денні покази у суботу, де показували 2-3 вестерни, можливо, науково-фантастичний фільм, і весь зал був повний дітей. Це був мій перший досвід. Саундтрек, який я вперше пригадую, — це епічні «Десять заповідей» Сесіла Б. Де Мілля. Саундтрек Елмера Бернстайна, звісно, був чудовим. І, думаю, це мене певним чином вплинуло. Потім фільми Хічкока, а далі я почав усвідомлювати кінематограф інших частин світу: Куросава, Жорж Делерю, Годар та фільми Фелліні. Мені подобалася музика Ніно Роти. І я зрозумів, що це світ кіно, який варто досліджувати.
Ви повинні розуміти різницю між культурами, тому музика допомагає глядачам краще зрозуміти розповідь
Я читав, що Пітер Джексон не проти допомогти з серіалом Amazon «Володар перснів». Якби вам запропонували написати для нього саундтрек, ви б погодилися?
Я відкритий до цього, звісно.
Чим це відрізнялося б від трилогії?
Ну, я не знаю. Це справді залежить від того, як розвиватиметься історія. Мені спочатку потрібно це побачити.
Як ви придумали ідею Лейтмотиву в «Володарі перснів», де деякі персонажі і навіть предмети мають свою тему, але з різними варіаціями?
Ця ідея виникла у друга з самого початку роботи над музикою до зображення. «Володар перснів» вважається найскладнішим фентезійним світом, коли-небудь створеним. Толкін показує вам дуальність: не лише Лотлоріен, а й Рівенделл та світ людей з Роханом і Гондором. Ви повинні розуміти різницю між культурами, тому музика допомагає глядачам краще зрозуміти розповідь. І це дуже складна історія, тож є спосіб показати, до якої культури належить меч, історичний факт у розповіді. Тож було логічно використовувати тематичні ідеї для вираження складних концепцій.
Окрім «Володаря перснів», який саундтрек був для вас найвимогливішим з точки зору часу створення?
Я не знаю, чи був один, що перевершив грандіозне виробництво «Володаря перснів». Усі фільми мають терміни, пов’язані зі сценаріями, зйомками, постпродакшеном, записом музики. Для композитора це вимагає певного зосередження, але також і витривалості. Тож завжди є дедлайн, і ви просто вчитеся висловлювати свої ідеї стисло та зосереджено на завданні.
Мистецтво створення фільмів включає музику з усього світу, всіх типів культур, усіх видів різних музичних форм
Я хотів поговорити з вами про сучасну поп-музику, адже вона зараз сповнена креативності, використовує різні речі та стилі. Біллі Айліш використовує ASMR, а Чарлі ХСХ вставляє у свої треки звук розбитого скла. Що ви думаєте про це? Чи слухаєте ви сучасну поп-музику?
Я слухаю багато різної музики. Мистецтво створення фільмів включає музику з усього світу, всіх типів культур, усіх видів різних музичних форм. І це завжди мене цікавило. Робота в кіно дозволила мені співпрацювати з такими артистами, як Емілі Хейнс, канадський рок-гурт Metric. Ми працювали над кількома проєктами. І я мав можливість працювати з Енні Леннокс. Я завжди радий співпрацювати з артистами такого рівня. Мене цікавить джаз, і я працював з Орнеттом Коулманом над фільмом «Голий ланч». Це була чудова співпраця з ним. Мені подобається, що можна зателефонувати артисту, і він відповість.
Ви довго працювали на SNL. Дуже важко знайти людину, яка б не любила Лорна Майклза, хоча він працював з такою кількістю талановитих та зарозумілих коміків. Чому всі люблять Лорна Майклза?
Він мій дорогий друг. Я знаю Лорна з підліткового віку, з 14 років. Він просто чудовий, відкритий, чесний чоловік, неймовірно талановитий, дуже веселий і дуже щедрий своїм часом. З віком він став ніби батьком для всіх цих молодих сценаристів та коміків. Він дуже теплий, і я думаю, люди люблять його за все це.
Переглядаючи список ваших робіт, я був вражений різноманітністю жанрів, режисерів та студій, з якими ви працювали. Але мені цікаво, як ви потрапили до «Сутінкової саги: Затемнення»?
Ну, мені просто зателефонували щодо цього фільму. В серії були інші композитори, і я подумав, що це буде цікаво попрацювати в цій сфері і написати саундтрек, який добре доповнить роботи Картера Бьорвелла та Александра Деспла. Тож це був цікавий проєкт, але він був для мене іншим. Мені сподобалось.
Для композитора це вимагає певного зосередження, але також і витривалості
Хто найбільший кіноман, з ким ви працювали?
Мушу сказати, це був Пітер Кові, журналіст та автор. Він є офіційним біографом Інгмара Бергмана. Я працював з ним кілька років. Ми працювали над книгою разом. Це свого роду розмовна книга або книга-інтерв’ю. Вона ще триває. Сподіваюся, закінчимо її, можливо, наступного року.
Як член журі Одеського міжнародного кінофестивалю, що ви шукаєте у фільмі, щоб він став переможцем? І чи подобається вам музика учасників конкурсу?
Я не хочу розкривати надто багато, адже ми ще обговорюємо. Тож не хочу надто багато анонсувати, але в цих фільмах є чудова музика. І я сподіваюся на спеціальний диплом за музику або якусь нагороду.
Який ваш улюблений звук і звук, який ви ненавидите найбільше?
Не знаю, чи маю чудову відповідь на це. Мені подобається працювати з симфонічним оркестром. Мені подобається використовувати оркестр як інструмент сам по собі. Мені подобається працювати з голосами, з хорами. Звук, який я ненавиджу найбільше, — це статичні перешкоди або дуже погана гра на синтезаторі. Я використовую електроніку і використовую її роками, ще з ранніх фільмів Кроненберга. Звісно, я використовував синтезатори роками. Є чудові саундтреки, написані на синтезаторі. Просто їх використання має бути дуже певним, простим. Мене це ніколи не захоплювало. Це має бути багатошарово і правильно зведено.
За матеріалами: moviegram.com.ua