Родина переселенців із прикордонного району Чернігівської області придбала за 40 тис. грн старий дерев’яний будинок у глухому поліському селі. Це сталося два з половиною роки тому.
Відтоді родина повністю перебудувала своє життя навколо власного господарства. Про свій побут та джерела заробітку господар розповів на своєму YouTube-каналі “Сільське Життя”.
Спершу родина жила значно ближче до лінії кордону, проте з міркувань безпеки прийняла рішення відсунутися вглиб території – щоправда, не покидаючи прикордонного району загалом.
“Ми переїхали з самого-самого прикордоння. Переїхали південніше, недалеко – на 30 км, але все-таки тут трішки спокійніше. Ну як, як то кажуть, у міру”, – розповідає господар.
За два з половиною роки на новому місці переселенці не просто облаштувалися – вони обзавелися земельними ділянками та розвели повноцінне господарство: тримають курей і кіз, вирощують городину та ягоди.
Влітку графік у селі диктує погода. Коли стовпчик термометра в затінку піднімається до +35…+37 °C, кожен день розписаний по годинах.
Тварин – курей і кіз – годують тричі на добу. У найспекотніші години кіз тримають у прохолодному хліві й випускають на випас лише тоді, коли спека спадає. У раціоні птиці – варена картопля, пшоняна каша, сирокваша, домашній сир і кропива.
Не менше двох годин щодня йде на полив: малини, кавунів, буряків і полуниці. Посуха – головна загроза для саду й городу цього літа. Сам господар за такий день випиває до 5 літрів води.
Паралельно триває збір урожаю: на ділянці ростуть ранні та пізні сорти картоплі (остання лишається зеленою майже до середини вересня), а також агрус, порічки, смородина, ожина, малина та яблука сорту кальвіль.
Під хатою облаштовано два льохи, які щороку перед закладанням нової картоплі білять і дезінфікують. За літо родина встигає заготовити десятки банок варення – з абрикосів, смородини, порічок, а також полуничні й березові компоти, мариновані гриби та тушонку.
Окрема гордість господаря – домашній квас із цвіту бузини.
“Було більше ніж 150 літрів… Кращого напою ви просто не придумаєте. Це просто мегагазований напій – спочатку як лимонад, а потім стає квасом. Третій рік роблю за своїм рецептом, пляшки аж понадувало”, – ділиться він.
Поблизу села бракує звичних робочих місць, тож родина заробляє на продукції власного господарства:
- сушені яблука – дах будинку слугує природною сауною: під розпеченим шифером фрукти висихають без електросушарок;
- сушені гриби – їх сушать на горищі та печі, попит на них, за словами автора, стабільно високий;
- свіжа городина та ягоди – щодня продають по два кошики огірків та ремонтну малину другого врожаю.
“Робота безперервна: зранку до вечора. Одне за одним… Але воно того варте – маємо і що собі залишити, і що продати”, – підсумовує переселенець.
Джерело новини: focus.ua