З 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України.
З 16 по 22 вересня 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 12 дезінформаційних вкидів. Зокрема, мережа фейкових акаунтів у Х та тіктоку приписала журналістці NBC News Бренді Задрозни вигадане «зізнання» напередодні проміжних виборів у США; російські медіа маніпулятивно пов’язали загрозу «паливної кризи» на Заході виключно з українськими ударами по нафтопереробних заводах; пропагандисти сфальсифікували скриншоти публікацій BBC, The Guardian, The Independent і Al Jazeera з вигаданою заявою ексдиректора MI6 про «інсценовану» Україною атаку на потяг біля Ягодина; поширили ШІ-фейк про мобілізацію «людини-павука»; а також видали згенеровані штучним інтелектом фотографії вуличної реклами за «доказ» примусової мобілізації жінок. Ці вкиди мають на меті підірвати довіру до журналістів, які документують російську дезінформацію, перекласти на Україну відповідальність за наслідки війни, яку розпочала Росія, та дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.
Фейкове «зізнання» журналістки NBC видали за доказ того, що демократи самі створюють дезінформацію проти себе
Мережа фейкових акаунтів у Х та тіктоку приписала журналістці NBC News/MS NOW Бренді Задрозни (Brandy Zadrozny) слова, яких вона не говорила, — нібито Демократична партія США сама організувала кампанію дезінформації «під фальшивим прапором» проти себе, щоб напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді 2026 року виглядати «жертвою російського втручання».
З 8 по 15 вересня аналітики «Детектора медіа» зафіксували щонайменше 60 публікацій у Х і понад 50 у тіктоку з подібними повідомленнями; більшість роликів у тіктоку й частину дописів у Х відтоді видалено, але частина збережена на скриншотах.
Образ журналістки та кадри з різних її виступів поруч із лого відомих медіа використали у фейкових роликах для поширення маніпуляцій. Колаж скриншотів
Автори роликів беруть реальні фрагменти виступів Задрозни, прибирають озвучку, накладають фейкові субтитри і брендування у стилі BBC, CNN, POLITICO та самого MS NOW, змушуючи журналістку нібито визнавати, що демократи «сфабрикували» дезінформацію проти себе, що мільйони американців вірять у вигадану ними ж загрозу, а CNN нібито запустив хештег «#AllDemocratsAreCriminals» («Усі демократи злочинці»). В окремих дописах були використані сфальсифіковані камео голлівудських акторів; поширювалися вигадки про нібито колективний позов голлівудських акторів проти Демократичної партії; фейкове «публічне вибачення» Задрозни й навіть неправдиві твердження про нібито спробу самогубства журналістки.
Стаття Задрозни з назвою «A Russian disinformation campaign is doctoring celebrity videos to meddle in the midterms» («Російська дезінформаційна кампанія підробляє відео зі знаменитостями, щоб втрутитися у перебіг проміжних виборів») вийшла на сайті MS NOW 11 вересня 2026 року. У ній ідеться про протилежне: про мережу «Матрьошка», яка за допомогою ШІ-клонування голосу накладає фейкові репліки на реальні відео знаменитостей (Сара Джесіка Паркер, Джулія Робертс та інші; частину матеріалу взято з рекламної кампанії Gucci та відеозвернень сервісу Cameo) і поширює це під фейковим брендом CNN з антидемократичними наративами напередодні проміжних виборів до Конгресу. Ані на сайтах MS NOW, BBC, CNN чи POLITICO, ані в жодному з їхніх акаунтів немає підтверджень цитат із фейкових роликів; повідомлення про позов акторів також не підтверджується жодним джерелом — саме їхні образи проросійська мережа використала без дозволу.
Скриншот акаунту в Х, що збирає неавторизовані чи сфальсифіковані камео акторів, використані для поширення кремлівської пропаганди
Схожі техніки поширення дезінформації «Детектор медіа» вже фіксував у кампаніях проти французько-українського оборонного співробітництва та напередодні виборів у німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт. Скомпоновані фрагменти реальних відеороликів поширюють без звуку, з фейковими субтитрами й імітують упізнавані медіабренди.
Особливість саме цього випадку з журналісткою NBC: дезінформаційна мережа взяла матеріал про викриття власної діяльності й перекрутила його на «зізнання», щоб підірвати довіру до матеріалів про російську дезінформацію та дискредитувати журналістку, яка цю дезінформацію документує.
Українські удари по НПЗ видали за причину «величезного дефіциту пального» на Заході
Російські медіа стверджують, що Захід опинився на межі «величезного дефіциту пального» через українські удари по російських нафтопереробних заводах: за версією пропагандистів, Європа й США вже переживають «найгострішу паливну кризу», яка найближчим часом лише погіршуватиметься. Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.
Приклад дезінформаційного повідомлення. Джерело: Центр стратегічних комунікацій
Світовий ринок дизельного пального дійсно перебуває в умовах обмеженої пропозиції та високих цін, але російські медіа маніпулятивно зводять комплексну глобальну проблему переважно до українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі. Твердження про фізичний дефіцит пального в Європі суперечить оцінці Єврокомісії: 8 вересня її Координаційна група з питань нафти повідомила, що на той момент проблем із постачанням нафти та нафтопродуктів до ЄС не було. Попит на дизельне й авіаційне пальне забезпечували завдяки збільшенню виробництва на європейських НПЗ й альтернативним поставкам зі світового ринку, а комерційні й аварійні запаси нафтопродуктів залишалися на достатньому рівні. Водночас Єврокомісія визнала нестабільність цін і ризик подальшого посилення напруження восени та взимку — через ситуацію на Близькому Сході, геополітичну невизначеність і сезонне зростання попиту.
Українські удари по російських НПЗ справді вплинули на світовий ринок: за інформацією Reuters, у вересні три з шести найбільших виробників дизельного пального в Росії значно скоротили або повністю зупинили виробництво після атак безпілотників — ці шість підприємств разом забезпечують приблизно половину російського виробництва дизеля. Завод у Кіришах повністю припинив роботу, а Волгоградський НПЗ і завод НОРСІ працювали приблизно на чверть номінальної потужності, що змусило Москву обмежити експорт бензину, дизельного й авіаційного пального. Проте те саме джерело інформує, що глобальну пропозицію пального одночасно підірвали бойові дії навколо Ірану, російські експортні обмеження, перебої з переробленням і постачанням на Близькому Сході та сезонне збільшення споживання.
Отже, мета пропагандистів — вирвати окремий чинник із глобального контексту, покласти на Україну відповідальність за проблеми паливного ринку й показати удари по інфраструктурі, яка живить російську воєнну машину, як загрозу для всього світу.
Фейк: покійний ексдиректор MI6 нібито заявив, що Україна інсценувала атаку на потяг біля Ягодина
Акаунти в Х і пов’язані з Росією телеграм-канали поширюють підроблені скриншоти нібито публікацій BBC, The Independent, The Guardian та Al Jazeera, у яких колишньому директору британської розвідки MI6 Алексу Янгеру приписують твердження, що атаку на потяг поблизу пункту пропуску «Ягодин» нібито організувала сама Україна, з метою «втягнути НАТО у війну».
У фейкових повідомленнях стверджується, що ціллю нібито був дипломатичний потяг, яким їхали колишній прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон, радник канцлера Німеччини Гюнтер Зауттер, колишній директор ЦРУ Девід Петреус та інші посадовці. Про це повідомляє «Укрінформ».
Янгер не міг коментувати події 13 вересня: колишній керівник MI6 помер 2 червня 2026 року від раку підшлункової залози. Підробку BBC оформили від імені журналіста Ярослава Луківа, але серед його реальних матеріалів такої заяви немає; за основу взяли справжню статтю BBC про атаку на потяг і підмінили її зміст. Так само сфальсифікували матеріал The Guardian журналісток Емі Гокінс і Шарлотти Гіггінс — в оригіналі йдеться лише про російський удар безпілотника та припущення «Укрзалізниці», що можливою ціллю міг бути дипломатичний потяг, без жодних заяв Янгера чи версії про українську провокацію. У випадку з The Independent використали ім’я репортерки Арпан Рай, серед матеріалів якої немає подібних тверджень, а зміст сюжету Al Jazeera підмінили так само: в оригіналі йдеться про удар дрона невдовзі після того, як станцію залишили Джонсон та інші представники, — без жодного натяку на «інсценування».
Порівняння фейкового скриншоту зі справжнім матеріалом The Guardian
Насправді 13 вересня російський дрон уразив локомотив пасажирського потяга поблизу станції Ягодин біля польського кордону. Незадовго до атаки цією ділянкою проїхав окремий дипломатичний потяг із Борисом Джонсоном, колишнім прем’єр-міністром Швеції Карлом Більдтом і радниками з безпеки європейських країн; Девід Петреус перебував у іншому потязі, який на момент атаки стояв на станції. За повідомленням «Укрзалізниці», сигнал про евакуацію пасажирів подали приблизно за 15 хвилин до влучання; компанія припустила, що можливою мішенню міг бути дипломатичний потяг, який через постійну загрозу атак вирушив раніше запланованого часу.
За допомогою підробок під упізнавані бренди міжнародних медіа російська пропаганда намагається перекласти на Україну відповідальність за атаку на цивільну залізничну інфраструктуру й просунути наратив про те, що Київ нібито організовує провокації для втягнення західних держав у війну.
Фейк, що ТЦК мобілізували «людину-павука»
Прокремлівські медіа поширили сфабриковану фотографію, на якій троє військовослужбовців нібито ведуть до мікроавтобуса чоловіка в костюмі людини-павука біля торговельно-розважального центру. Чому це фейк, розповіли фактчекери StopFake.
Приклад дезінформаційного повідомлення, поширюваного у телеграм-каналах
Перевірка зображення інструментами OpenAI Verify та Image Whisperer засвідчила, що відео згенерував штучний інтелект: воно містить водяний знак SynthID, а також типові артефакти ШІ-генерації — розмиті руки й відсутність деталей. Що відео фейкове, підтвердив і Волинський обласний ТЦК та СП: жоден подібний випадок біля ТРЦ «Промінь» у Луцьку не відбувався. Додатковим підтвердженням фейковості стала плутанина в самих пропагандистських джерелах щодо географії події — одні російські ресурси вказували як місце дії Луцьк, інші — Кривий Ріг.
ШІ-фейк: постери з рекламою «мобілізації жінок» в Україні
Проросійський телеканал «Царьград», пропагандистські сайти мережі ZOV і російськомовні акаунти у фейсбуці видали за доказ «примусової мобілізації жінок» в Україні фотографії вуличної реклами в Луцьку з закликом жінкам ставати операторками дронів, які, за перевіркою грузинських фактчекерів із MythDetector, виявилися створеними штучним інтелектом. Фразу «вміння впоратися з пральною машиною рівнозначне вмінню керувати FPV-дроном», подали як доказ того, що в Україні розпочалася мобілізація жінок.
Скриншот сайту російського пропагандистського телеканалу «Царьград»
14—15 вересня 2026 року «Царьград» та інші проросійські сайти почали поширювати фотографії нібито рекламних банерів на вулицях Луцька, а з 15 вересня ідентичні тези з тими самими фотографіями розійшлися також у телеграм-каналах і в Х.
Фактчекери MythDetector перевірили три фотографії інструментом виявлення ШІ-контенту Hive Moderation: у всіх випадках інструмент показав високу ймовірність штучного походження зображень — 99,8%, 91,4% та 92,4% відповідно. Цей висновок збігається з оцінкою Українського центру протидії дезінформації, який підтвердив: поширені фотографії — це фейкові зображення, згенеровані штучним інтелектом, а подібних банерів не розміщували ні в Луцьку, ні в інших містах України.
Скриншоти результатів аналізу фото інструментом Hive Moderation — ШІ-фейк
Додатковим маркером підробки стала адреса сайту, зазначена на самих банерах, — zsu.team: цей домен не є офіційним ресурсом жодного органу, що займається мобілізацією в Україні, не згадується на сайті Міністерства оборони, а за переходом переадресовує користувача на сайт онлайн-казино.
Твердження про «масову мобілізацію жінок» не відповідає чинному українському законодавству: жінки не підлягають мобілізації, вступ до лав ЗСУ для них залишається добровільним і відбувається на контрактній основі. Обов’язковим для жінок є лише військовий облік — і то тільки для тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, що саме по собі не означає їхнього примусового призову.
Більше фактчеків і розвінчань читайте на сайті «Хронік дезінформації»
Подробиці можна знайти на сайті: detector.media