Цього тижня YouTube несподівано став центром бурхливих обговорень. Зазвичай у цей час увага глядачів прикута до наслідків минулих подій, а не до пошуку відповідей на нові світові виклики. Однак 19 жовтня, ігноруючи усталені медіа-традиції, на платформі з’явилася новина, що сколихнула суспільство. Газета The Wall Street Journal повідомила про можливі переговори між Путіним, Трампом і Сі, спрямовані на вирішення “українського питання” на користь Росії. Зустріч, як припускали, могла відбутися на саміті АТЕС у Китаї або на саміті G20 у США, але, що найголовніше, — без участі України.
Журналісти WSJ охрестили цей потенційний альянс “Ялтою-2”, проводячи паралелі з історичною Ялтинською конференцією 1945 року, де розподілялися сфери впливу у світі.
Наступного дня видання внесло уточнення, зазначивши, що аналогія з Ялтою-45 не зовсім доречна. Проте українські глядачі YouTube вже встигли отримати експертну оцінку подій. Серед перших, хто відреагував на матеріал WSJ, були журналіст і публіцист Віталій Портников, а також журналіст, політичний оглядач і народний депутат минулого скликання Вадим Денисенко.
Портников одразу зазначив, що можливу зустріч трьох світових лідерів варто порівнювати не з Ялтою, де домовлялися переможці Другої світової, а з Мюнхеном 1938 року. Тоді Чехословаччину змусили поступитися територіями Гітлеру, що стало кроком до війни. Денисенко, своєю чергою, згадав Тегеранську конференцію 1943 року, яка передувала Ялтинській і відбувалася за інших обставин, хоча й за участю тих самих лідерів.
Історичні паралелі, однак, залишаються передчасними та умовними. З одного боку, зустріч може не відбутися або виявитися безрезультатною. Наприклад, Денисенко висловив упевненість, що Китай не розглядає Росію як “третій полюс світу” і не зацікавлений у спільних домовленостях. З іншого боку, саміт на трьох може мати такі наслідки, що Мюнхен видасться лише незначною подією. Портников вважає, що вдала зустріч цілком реальна, і в такому разі вона може призвести до автократії в США та відкрити “пряме шосе до Третьої світової війни з мільйонами жертв”.
Відео Портникова за п’ять днів зібрало 412,6 тисячі переглядів, тоді як відео Денисенка – 7,6 тисячі. Хоча різниця може пояснюватися популярністю авторів, співвідношення переглядів є символічним: апокаліпсис завжди викликає більший інтерес у глядачів.
У той самий понеділок, 19 жовтня, рейтинг президента США Дональда Трампа впав до рекордно низької позначки – 31%. Це найнижчий показник за обидва терміни його президентства. Попри це, американський лідер продовжує політику зміцнення відносин з Путіним, що не додає йому балів серед виборців, які скептично ставляться до Росії. Журналістка та політична психологиня Лариса Волошина запропонувала одне з пояснень цієї електоральної стратегії Трампа.
— У Трампа є “план Б”, який полягає в неприйнятті результатів виборів, провокуванні заворушень та введенні воєнного стану. Він бачить приклад Зеленського. Поки триває війна, виборів немає. Трамп може бачити своє авторитарне правління саме за цією схемою. Йому байдуже до програшу республіканців, байдуже до парламентаризму, — припустила Лариса Волошина.
Хотілося б бути впевненими, що в США такий сценарій не реалізується. Однак у сучасних реаліях не можна виключати жодного розвитку подій.
Стрім Волошиної за п’ять днів переглянули майже 50 тисяч глядачів.
На тлі мінливих відносин України та США, своєчасним стало обговорення українсько-американської кризи в програмі Radio NV, де журналістка Юлія Забєліна поспілкувалася з колишньою посолкою України у США Ольгою Стефанішиною.
Розмова розпочалася з теми кримінальної справи проти Стефанішиної, яку звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Однак цей аспект обговорювався коротко, символічно, щоб показати, що обидві сторони пам’ятають про справу і не відмовляються від відповідальності. Стефанішина повідомила, що слідство завершено і незабаром відбудеться суд. Далі розмова перейшла до обговорення поточної українсько-американської кризи. Гостя поділилася досвідом комунікації з американцями та надала кілька порад.
— Я не вважаю ефективною методику, коли ми обмінюємося інформацією в публічній площині або вдаємося до публічних закидів. Наприклад, коментар президента про те, що він вважає угоду щодо дизелю слабкою, був спотворений журналістами, які повідомили президенту Трампу, що Зеленський назвав вас слабким. З Трампом потрібно працювати через непряму атаку, непряму конфронтацію, непрямий діалог. З ним треба працювати через те, що впливає на його рішення: його оточення, політична та фінансова ситуація. До речі, росіяни дуже професійно це використовують. Фактично, ця дизельна угода не має жодного впливу на ринок чи національну безпеку США, але росіяни чітко зчитали настрій і запропонували саме те, що спрацювало в той момент. Тому нам треба вчитися, — зазначила Стефанішина.
Вона також зауважила, що не бачить ефективної роботи українських команд з Пентагоном, Державним департаментом США, політичними партіями та їхніми донорами.
— Цього бракує, тому що Україна більша за одного лідера, і це мають відчувати американці. Весь парламент має бути в Штатах, адже це питання виживання нашої держави, а не лише двосторонніх відносин. Тут не йдеться про конкретні прізвища, кожен має докласти зусиль, — закликала вона.
За три дні це відео переглянули 9 тисяч разів, але є надія, що більшість слухачів NV отримують інформацію не лише через YouTube.
Решту тижня YouTube був заповнений обговореннями різноманітних важливих подій — від комічних до трагічних. Зокрема, українська делегація на чолі з президентом зустрілася з посланцем Трампа Стівом Віткоффом у Норвегії; Даша Астаф’єва стала читачкою радіодиктанту; у Франції та Італії протести переросли у погроми; Росія та Україна оголосили перемир’я на Херсонському напрямку для допомоги жителям Олешок; в Україні змінюються правила бронювання; Маск заявив, що ЗСУ використовує “Старлінк” для полювання на російських окупантів.
Цікаво, що деякі важливі теми з міжнародної політики майже не потрапляють в український YouTube. Наприклад, вибори у Бразилії вже відбулися, а в Ізраїлі – цього тижня. В Україні про це мовчання, хоча ще в лютому було з’ясовано, що ситуація на Близькому Сході безпосередньо впливає на нас.
Не кажучи вже про вибори в Сербії та Болгарії, які не обговорюються. Тим часом у Сербії проросійський політичний блок президента Александра Вучича зазнав нищівної поразки. У Болгарії результати виборів ще невідомі, але лідирують прихильники “русского мира”, і країна вже робить різкі кроки в бік України, наприклад, нещодавно відмовилася від фінансування поставок зброї. Знайти аналітику з цього приводу в українському YouTube непросто.
Повертаючись до тем, що були на слуху, історія зі змінами у бронюванні прозвучала в українському YouTube, здається, найгучніше.
На гарячих слідах ідеї уряду розбиралася Власта Лазур із гостями проєкту “Свобода Live” на “Радіо Свобода”, серед яких були народний депутат від партії “Слуга народу”, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський та військовослужбовець Сергій Гнезділов. На каналі “Новини.LIVE” ведуча Яся Лепка також спілкувалася з Веніславським, а Софія Середа на “BBC News Україна” обговорювала бронювання з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким.
Цитувати варто насамперед главу уряду, оскільки коментатори апелювали до його слів, адже всі нововведення поки що існують лише в теорії. Відповідний проєкт, як розповів Веніславський на “Новинах.LIVE”, перебуває на доопрацюванні в уряді, і документ бачила лише дуже обмежена кількість людей.
Отже, Корецький прямо заявив, що тих, хто має бронювання від армії, більше, ніж тих, хто служить. І чомусь останнім часом кількість заброньованих зростає “неймовірними темпами, і скоро всі стануть заброньованими”. Бронювання та відстрочки отримують десятки тисяч людей щомісяця, уточнив прем’єр.
Тому уряд спершу має намір позбутися зловживань та маніпуляцій.
— Переживати треба тим, хто створив компанію, яка виробляє умовно два дрони на рік, а там працюють сотні людей, тому що квота для ОПК – 100%. Ну, це ж ОПК? Так. Виробляє дрони? Виробляє. Ми що, поставили якісь критерії: 5 дронів чи 5 тисяч має виготовлятися? Ні. Я при цьому не звинувачую нікого. Бізнес виживає і вишуковує різні інструменти, — сказав Корецький.
Він також пояснив, чому проєкт постанови не виносили на широкий загал і не обговорювали з бізнесом.
— Нескінченні круглі столи, наради ніколи не приведуть до результату. Є загальна рамка, потрібно приймати рішення. Якщо потім потрібно буде вдосконалюватися — значить, будемо вдосконалювати ці рішення, — пообіцяв Корецький.
Звісно, темою бронювання інтерв’ю з главою уряду не вичерпалося. Зокрема, говорили про підготовку до зими.
— Ви та інші представники влади багато наголошуєте на тому, що зима буде непростою. Але будемо відвертими, щороку українці чують про те, що зима буде складною. І от у мене до вас питання: що саме такого цієї зими можуть побачити українці, чого вони ще не бачили в попередні роки? — спитала ведуча Софія Середа.
— З 16 липня, коли за мене парламент проголосував, не було жодного дня без атак на енергетику. Жодного. 2147 атак, станом на поточний момент, лише по енергетичних об’єктах. Цей показник у рази вищий, ніж був торік. Безумовно, до зими ці удари сильно інтенсифікувалися, — доволі наочно пояснив Корецький.
За його словами, частково інфраструктура була захищена, інакше “без світла і води ми були б набагато раніше”. Але захист вичерпується, бо багато місяців ми живемо в режимі “вдарили, полагодили, знову вдарили”.
Як і попереднє інтерв’ю Корецького, це залишило відчуття дорослої бесіди. У тому сенсі, що прем’єр а) не ухилявся від питань і намагався відповідати на них більш-менш прямо; б) не тримав глядачів за маленьких дітей, хоча, звісно, і вдавався до спрощень.
Характерний “дитсадківський” стиль розмови із суспільством міцно асоціюється у мене з командою Зеленського часів Андрія Єрмака, хоча президент і зараз ним інколи грішить, як на мене. Чому — треба питати у нього самого або у його спічрайтерів.
До речі, звітного тижня на поверхню спливла тема радника з комунікацій президента Дмитра Литвина. Поштовх дала “Українська правда”, яка у своїй статті про оточення Зеленського назвала найближчою особою президента саме його радника. У YouTube про це розповів співавтор матеріалу Роман Кравець. За його словами, Литвин не лише пише Зеленському тексти ключових виступів, а й радить, як відповідати міжнародним лідерам. Та й загалом консультує у багатьох питаннях, що виходять за рамки медіа.
— Як нам розповідають наші джерела, Литвин схожий на Єрмака тим, що може інтерпретувати події та вислови інших людей так, як вважає за потрібне. І таким чином може створювати як і друзів Володимиру Зеленському, так і ворогів, — сказав журналіст.
Роман Кравець говорив також і про інших соратників Зеленського, серед яких народний депутат Давид Арахамія, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров, тимчасовий виконувач обов’язків керівника СБУ Олександр Поклад і глава ОП Кирило Буданов. З них найбільш “чужим”, на думку журналіста, є Буданов.
За два дні відео подивилися 161,4 тисячі разів.
Про те, чому саме Дмитро Литвин став найближчою людиною до президента, розмірковували журналіст Данило Мокрик і ведуча каналу “Є питання” Олена Трибушна. Вони зустрілися на каналі Мокрика, щоб поговорити про українську політику.
— Думаю, що це, напевно, відображає, наскільки вузьким стало коло людей, на яких президент може покладатися. Якщо його радник із комунікації Дмитро Литвин замінив Єрмака, то це означає, що більше нікого не було. Тобто мені це говорить не про те, що Дмитро Литвин виявився геніальним державним управлінцем, а про те, що “ефективні менеджери” закінчилися, — поділилася думками Олена Трибушна.
— Мені розповідали, що функції Дмитра Литвина зараз виходять далеко за межі конкретних консультацій із комунікацій. За словами одного джерела, певний час тому була зустріч прем’єр-міністра з представниками місцевої влади, місцевих адміністрацій, і на цій зустрічі від Офісу Президента був присутній Дмитро Литвин. І саме він цю зустріч, по суті, проводив, нарізав завдання і ставив питання учасникам. І начебто, коли Віталій Кличко поцікавився, хто ця людина і чого вона тут присутня, йому сказали, що він з вами говорить від Офісу Президента. Такий вихід Литвина з берегів — це не дуже добрий симптом, — розвинув “демонізацію” радника президента Данило Мокрик.
Водночас співрозмовники згадали, що відкритої пресконференції президента, петиція щодо проведення якої набрала потрібну кількість голосів, так і не відбулося. Але і питання до Зеленського зникли, принаймні у гості Мокрика.
— У мене немає питань до нього. Тобто питання є, але я знаю на них відповіді. А він їх не дасть, — поскаржилася вона.
За чотири дні відео подивилися майже 50 тисяч разів.
Але за іронією долі переможцем тижня в YouTube, безперечно, став саме Зеленський і, відповідно, його комунікаційна команда.
Останнім часом президент не скупиться на спілкування з журналістами (переважно іноземними), що зрозуміло в умовах тиску з боку Трампа.
22 жовтня вийшло його інтерв’ю ведучому мегапопулярного подкасту The Diary Of A CEO, який веде британський бізнесмен Стівен Бартлетт. Проєкт має майже 21 мільйон підписників, що свідчить про масштаб.
Розмова Бартлетта з Зеленським тривала майже дві години, за три дні набрала майже 4,9 мільйона переглядів і миттєво була розібрана на цитати новинними агенціями та в соцмережах. У деяких українських користувачів емоції після цього інтерв’ю зашкалювали, бо президент, серед іншого, визнав, що не вірив у повномасштабне вторгнення. Тобто, на їхню думку, провалив підготовку до великої війни.
Інколи здається, що з певними питаннями ми ходимо по колу майже п’ять років. Знав чи не знав, готувалися чи не готувалися, розмінували чи замінували… Колись ми отримаємо відповіді, але навряд чи з подкасту The Diary Of A CEO. Скажу прямо: інтерв’ю — не допит на поліграфі. Це медійний продукт. Звісно, не серіал “Слуга народу”, але й не істина в останній інстанції. Щодо цього інтерв’ю Стівену Бартлетту велика кількість експертів висловилася цілком схвально.
Це було шоу, орієнтоване на західну аудиторію, яка нам конче потрібна – і загалом, і прямо зараз, коли Трамп, Сі та Путін планують світову вечірку на трьох. Команда подкасту поширила розмову з Зеленським 25 мовами, і це не тупий автоматичний переклад, а ШІ-стилізація під живу розмову. Тобто, скажімо, німецькою чи італійською Зеленський і Бартлетт у варіанті для цих країн розмовляють на рівні з місцевими жителями. Це для нас реальний медійний прорив, бо зазвичай такі матеріали виходять англійською, і якийсь скептичний німецький бюргер може не захотіти напружуватися, щоб вникнути у зміст. А послухати рідною мовою — чому б ні?
Про медійний успіх інтерв’ю Зеленського на проєкті Бартлетта цікаве відео записав експерт із комунікацій Володимир Анфімов, яке раджу подивитися.
— Розмова дозволяє показати Зеленського не лише як президента, а як звичайну людину. З родиною, з переживаннями, страхами. Звісно, для нас, українців, це, можливо, не настільки незвично, а ось для іноземців, які переважно бачать Зеленського під час офіційних звернень і політичних інтерв’ю, такий формат може відкрити його з абсолютно іншого боку. Ну і по-друге, всі ці історії створюють емоційний контекст. У ньому глядач сприймає подальші слова співрозмовника зовсім по-іншому. У контексті його переживань, зокрема спогадів про Бучу, слова про те, що сама готовність України сідати за стіл переговорів з Росією вже є величезним компромісом, сприймається зовсім по-іншому. Ми чуємо не просто якусь політичну позицію, відірвану від контексту, а й особистий досвід, через який президент її пояснює, — сказав Анфімов.
Відео комунікаційника менш ніж за добу подивилися майже 2 тисячі глядачів і, маю надію, буде більше.
Під кінець тижня, ввечері неділі, “ТСН. Тиждень” опублікувало інтерв’ю з Володимиром Зеленським, яке провела ведуча Алла Мазур.
Розмова стосувалася виключно мирних переговорів і міжнародних відносин, тому відео насправді виглядало не як журналістське інтерв’ю, а як звіт президента на задані теми у форматі питання-відповідь.
Зеленський, зокрема, розповів деталі про переговори в Осло, які пропозиції звідти повіз Віткофф до Москви, які гарантії безпеки задовольнять Україну та що з територіальним питанням.
— Я б хотіла зрозуміти про цей документ, який у результаті розмов в Осло Віткофф повіз Путіну до Санкт-Петербурга. Що там було нового і що ключове для вас у цьому документі? — спитала Мазур.
— У документі є різні напрацювання американської сторони. Ми вважаємо, що ми не можемо говорити про нейтральність нашої держави і ми не повинні говорити про обмеження української армії. Тобто це наші червоні лінії. Наші гарантії безпеки не можуть бути продиктовані російською стороною. Отже, висновки зрозумілі: обмеження нашої армії та нейтральність України не обговорюються. Питання території — це червона лінія, яка може обговорюватися виключно на рівні лідерів. В принципі, це для нас була константа завжди, але питання території, безумовно, американці порушують. Порушують часто. На що ми готові обмінювати ті чи інші принципові речі? — розповів Зеленський.
— Зараз уже можна озвучувати якусь частину, на що готові обмінювати? Бо я звернула увагу, що зовсім нещодавно Путін говорив, що немає сенсу зустрічатися, оскільки обидві сторони залишаються при своєму, на своїх позиціях. І тут приїжджає Віткофф з документом з Осло, і Путін змінює свою позицію. І вже ми говоримо зараз про можливість зустрічі тристоронньої делегації… — уточнила ведуча.
— Обмін територіями, як американці говорять англійською, “swap the territories”, вони давно порушують це питання. Всі повинні зрозуміти: перше, ми нічого ні на що не міняємо. Ми готові до обговорення, і якщо територіального питання, то на рівні лідерів. Інші питання — на рівні технічних груп. Отже, в листопаді можна все це обговорювати, — відповів Зеленський.
Чи потрібний українській аудиторії такий звіт? Звісно, так. Але чи достатньо міжнародно-переговорної теми від Зеленського для внутрішнього споживача? Взагалі ні. Внутрішня політика вже давно завоювала щонайменше рівне місце з питаннями війни та відносин з іноземними партнерами та сусідами, а подекуди навіть посунула їх.
Тож допоки Зеленський не вийде на ту саму омріяну журналістами пресконференцію і не розповість усе-усе про наші внутрішні справи, йому та медійникам, що працюють у зручних для президента форматах, буде діставатися.
За даними порталу: detector.media