12 липня православний світ відзначає велике свято Петра і Павла. Ці апостоли були відомими проповідниками християнства, за що жорстоко поплатилися життям за правління римського імператора Нерона.
Чи знали ви, що апостол Павло свого часу брав участь у переслідуваннях християн, а Петро відрікся від Ісуса Христа? Читайте в нашому матеріалі про життєвий шлях апостолів, історію свята та головні традиції цього дня.
Суть свята
Православна церква відзначає День славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла 12 липня. Саме цього дня закінчується Петрів піст, який цього року тривав два тижні.
День Петра і Павла посідає особливе місце в православному календарі літніх свят, адже апостоли Павло і Петро вважаються одними з найправедніших християн і головними учнями Ісуса. У важкі часи гонінь на християн вони не переставали проповідувати віру в Ісуса Христа.
Свято на честь апостолів Петра і Павла відзначається щороку в одну й ту ж дату — 12 липня. Католицька церква відзначає День Петра і Павла 29 червня.
Православна Церква сьогодні вихваляє духовну твердість святого Петра та розум святого Павла. А також прославляє в них образи людей, які згрішили, але потім виправилися.
Про святих апостолів Петра і Павла
Апостол Петро був братом апостола Андрія і уродженцем Віфсаїди, де жив зі своєю сім’єю та займався рибальством. Життя апостола Петра було присвячене Ісусу Христу. Він увесь час перебував поруч зі своїм учителем і був сильно прив’язаний до нього, за що й був удостоєний особливої близькості до Господа.
Ісус Христос затвердив Петра в апостольському званні словами: «Паси вівці Мої». Він був одним із головних проповідників християнства. У день П’ятидесятниці він навернув до віри 8000 людей. Петро прославився численними зціленнями та відвідав різні країни Сходу та Заходу.
Незважаючи на це, його ім’я в історії також пов’язують із зреченням від Христа. Коли заарештували Ісуса Христа, Петро сильно злякався і зі страху відрікся від нього. Але потім Петро згадав пророцтво Ісуса про це і розкаявся у своєму вчинку. Саме він першим прийшов до гробу свого вчителя і зміг першим побачити диво воскресіння.
Апостол Павло спочатку носив ім’я Савл, що дослівно означає «випрошений» і «вимолений». Павло жив у Тарсі та виховувався при Гамаліїлі, відомому законоучителі тих часів. Майбутній апостол Павло виріс захисником закону та батьківських переказів, а євангельська проповідь апостолів викликала в нього гаряче обурення.
Він спочатку був противником християнської віри. Одного разу з ним трапилася біда. Під час походу до Дамаска на нього напала раптова сліпота, і він три дні не їв і не пив. Павла зцілив один з учнів Христа, і він прозрів, як у прямому, так і в переносному сенсі, і сам став проповідником. Павло багато зробив для поширення Христової віри.
Павла і Петра об’єднує мученицька смерть у Римі за імператора Нерона, яку вони прийняли з різницею в один рік. На їхню честь був названий один із літніх постів і сьогоднішнє свято.
День Петра і Павла – історія свята
День Петра і Павла святкують ще з часів Римської імперії, і він відзначався у ранньому християнстві. Саме цього дня у 258 році в Римі перенесли мощі святих апостолів.
Вшановувати святих великомучеників Петра і Павла почали одразу після їхньої страти. Ранні християни вважали священним місце їхнього поховання.
У IV столітті імператор Костянтин Великий збудував храми на їхню честь у Римі та Константинополі.
Ікони та старовинні фрески із зображенням святих особливо шануються. Особливо відомі ікони апостолів Петра і Павла, написані іконописцем преподобним Андрієм Рубльовим.
У Київському Софійському Соборі збереглися старовинні настінні розписи із зображеннями Павла і Петра, які датуються XI–XII століттями.
Імена Павла та Петра були досить популярними під час святого хрещення за часів Давньої Русі.
Традиції на Петра і Павла
Головна традиція сьогодні – це відвідування храмів та урочистих богослужінь. Наші предки зазвичай цього дня ходили до церкви і згадували добрі діяння апостолів Петра і Павла. Було заведено молитися за здоров’я рідних і близьких.
Наші предки в цей період року розпочинали роботи з підготовки до сінокосу. І Петрів день вважався календарною межею року. Звідси в народі склали такі приказки про сьогоднішній день: «Петро і Павло день убавив», «Петрівка минає – половина літа минає».
До цього свята ретельно готувалися, адже День Петра і Павла символізував закінчення купальських святкувань та літніх весіль. Зазвичай наводили лад у своїх будинках і дворах, плели букети та вінки з різних польових квітів, з якими потім йшли на церковну службу.
Було заведено цього дня пекти коржі, які в народі називали «мандариками». Таку цікаву назву вони отримали на честь подорожей світом святих апостолів Петра і Павла.
Головні традиції сьогодні були пов’язані з поклонінням сонцю. Вважалося, що цього дня сонечко світить по-особливому. Молодь у цей день водила хороводи, співала пісні біля багаття, грала в різні ігри та гойдалася на гойдалках.
Однією з найпопулярніших ігор була «вгадайка»: хлопці ходили серед дівчат, закривши обличчя хустками, потрібно було вгадати, хто стоїть перед тобою. Дівчина, яка правильно вгадувала хлопця, мала невдовзі зіграти весілля.
Гуляння тривали до самого ранку, а на світанку було заведено зустрічати схід сонця. Цього дня влаштовували святкові сімейні обіди та збиралися компаніями на природі. Також цей день вшановували і рибалки, адже Петро був із рибальської родини. Було заведено молитися Петру та просити в нього доброго улову.
Цього дня традиційно заведено було влаштовувати святкові сімейні обіди та проводити час, спілкуючись з близькими на природі.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: mykharkov.info