Історія іграшок 5: Мультфільм вже у кінотеатрах

Голлівуд обожнює нескінченні франшизи, але мало якій з них вдається тримати планку якості понад три десятиліття. Коли Pixar анонсувала п’яту частину “Історії іграшок” / Toy Story, багатьом здавалося, що це чергова спроба вичавити гроші з бренду після комерційного провалу “Базза Рятівника” / Lightyear. Адже ще третя частина здавалася ідеальним фіналом, а четверта – зворушливим епілогом. Проте студія під керівництвом Ендрю Стентона зробила несподіване: вона знайшла для героїв абсолютно новий, напрочуд актуальний конфлікт.

“Історія іграшок 5” / Toy Story 5 – це зовсім не революція в анімації, як оригінальна стрічка 1995 року. Але вона виявилася мудрим, смішним і дуже щирим мультфільмом, який досліджує проблему, знайому сучасним батькам: як фізичним іграшкам вижити в епоху тотального домінування гаджетів і соціальних мереж. І, що найцікавіше, мультфільм робить це без старечого бурчання про те, що “раніше було краще”.

Назва	“Історія іграшок 5” / Toy Story 5
Жанр	анімація, пригоди, фантастика
Режисер	Ендрю Стентон
В ролях	Том Генкс, Тім Аллен, Конан О’Браєн, Воллес Шон, Джон Хопкінс, Енні Потс, Джоан К’юсак та інші
Студії	Pixar Animation Studios, Walt Disney Studios Motion Pictures
Хронометраж	1 година 42 хвилини
Рік	2026
Посилання	IMDb

Після подій попереднього фільму Вуді (Том Генкс) разом із Бо Піп (Енні Потс) живе вільним життям, допомагаючи “загубленим” іграшкам на дитячих майданчиках, тоді як Базз Лайтер (Тім Аллен) та інші залишилися з дівчинкою Бонні. Шерифом дитячої кімнати тепер стала ковбойка Джессі (Джоан К’юсак). І перед нею постає безпрецедентна загроза: повне вимирання традиційних розваг з іграшками.

Восьмирічній Бонні важко заводити друзів у реальному житті. Щоб допомогти доньці соціалізуватися, батьки купують їй новенький планшет на ім’я Ліліпад, озвучений Ґретою Лі. Пристрій відкриває для Бонні світ онлайн-ігор та чатів з однокласницями, після чого дівчинка перетворюється на справжнього “екранного зомбі”, повністю ігноруючи своїх старих плюшевих і пластикових друзів. Джессі, яка добре пам’ятає біль покинутості ще з часів своєї першої власниці Емілі, вирішує взяти справу у власні руки. Вона вирушає у велику місію, щоб допомогти Бонні знайти реального друга – таку ж жваву дитину на ім’я Блейз, яка все ще цінує справжні ігри та уяву.

Здавалося б, доволі очевидний та знайомий майже всім у 2026 році конфлікт, проте в Pixar підійшли до нього максимально тонко та обережно, щоб зберегти всі нюанси. Ліліпад – це не типовий антагоніст або злостивий штучний інтелект, як можна було б очікувати. Вона лише інструмент, який щиро вважає, що допомагає Бонні увійти у “сучасний світ”.

Мультфільм не демонізує технології, а радше вказує на те, що екранам місце в житті дітей лише в розумних дозах. Головною ж проблемою показано самотність дитини, яка піддається тиску однолітків і починає соромитися своїх іграшок, вважаючи їх чимось “не крутим”. Це неймовірно життєва, навіть щємка ситуація.

Окремо хочеться відзначити вибір Джессі на головну роль. Після того як Вуді відійшов на другий план – до речі, студія кумедно обіграла його “старіння”, намалювавши на пластиковій голові потертості, схожі на лисину, – франшизі був потрібен новий рушій. Джоан К’юсак зі своїм невгамовним запалом видає один із найкращих перформансів в історії серії. Її сюжетна арка знову повертає нас до найболючіших моментів другої частини, дозволяючи ковбойці не просто пережити власну травму, але й використати цей досвід для порятунку дитини.

Не обійшлося і без цілої низки нових персонажів. Дорогою Джессі зустрічає компанію забутих електронних гаджетів минулого покоління. Серед них виділяється “Розумник” – планшет для привчання дітей до горщика, голос якому подарував комік Конан О’Браєн, та старий GPS-навігатор у формі бегемота у виконанні Крейга Робінсона. Їхня взаємодія з класичними іграшками додає стрічці величезну порцію чудового гумору. А паралельна сюжетна лінія з армією нових, Wi-Fi-сумісних дронів Баззів Лайтерів гарантує порцію видовищного екшену, який візуально виглядає просто бездоганно.

Анімація Pixar, як завжди, знаходиться на недосяжному для багатьох студій рівні. Фотореалістичне освітлення кімнат, де єдиним джерелом світла є холодне світіння планшетів на обличчях дітей, створює вражаючий контраст із яскравими, навмисно стилізованими “акварельними” сценами, коли Бонні включає уяву.

Чи відчувається у фільмі певна втома від матеріалу? Можливо, чого приховувати. “Історія іграшок 5” / Toy Story 5 – це вже не той пік емоцій, який змушував дорослих ридати в кінотеатрах наприкінці третьої чи четвертої частин. Структурно це швидше схоже на дуже дорогий, блискуче написаний і неймовірно смішний спецвипуск. Деякі фанати можуть бути трохи розчаровані меншою кількістю екранного часу для Вуді та Базза, чиї сюжетні лінії здаються трохи натягнутими заради розтягування хронометражу.

Однак, попри ці дрібні огріхи, п’ята частина залишається теплим, щирим і безперечно доречним кіно. Мультфільм нагадує про просту, але таку важливу сьогодні істину: жоден віртуальний чат і жодна найрозумніша гра на планшеті не зможуть замінити радості від справжньої взаємодії, уяви та того самого друга, з яким можна розділити пригоду в реальному світі. Франшиза, яка стартувала понад 30 років тому, все ще чудово розуміє як дітей, так і дорослих. А це означає, що іграшки мають повне право залишатися з нами й далі.