Іранська співачка зазнала суворого покарання за пісню без хіджабу
29-річну талановиту співачку з Ірану, Парасту Ахмаді, було засуджено до суворого покарання – 74 ударів батогом. Причина такого жорстокого вироку – виконання пісні без традиційного в Ірані головного убору, хіджабу.
Але покарання не омине лише саму артистку. Згідно з повідомленнями, її музикантам та продюсерській команді також загрожує такий самий вирок.
Співачку та її команду спіткала жорстока доля
Парасту Ахмаді, разом із вісьмома членами продюсерської команди, включаючи музикантів, отримали вирок у вигляді 74 ударів батогом. Це покарання було призначено за виступ на концерті, що транслювався в прямому ефірі на YouTube-каналі Ахмаді у 2024 році.
За даними судових документів, кримінальний суд провінції Кум виніс рішення про бичування артистів. Крім цього, їх позбавили права виїзду з країни на два роки та заборонили займатися мистецькою діяльністю також на два роки. Звинувачення включали порушення громадської моралі через створення та розповсюдження “вульгарного та аморального контенту” в мережі.
Вірусна пісня та наслідки
У грудні 2024 року Парасту виконала патріотичну композицію “Az Khoone Javanane Vatan” (“З крові молоді Батьківщини”) без хіджабу. Цей виступ, трансльований наживо, швидко став вірусним.
Невдовзі після публікації відео, співачку разом із кількома музикантами було ненадовго затримано, але згодом звільнено. Однак, пізніше влада ініціювала офіційне розслідування щодо публікації відео, яке вже зібрало мільйони переглядів на YouTube.
Експертна оцінка вироку
Моїн Хазаелі, адвокат, що спеціалізується на правах людини, висловив думку, що такий вирок не має жодних юридичних підстав і є несправедливим.
Висновок:
Суворе покарання у вигляді 74 ударів батогом, дворічної заборони на виїзд з країни та обмеження мистецької діяльності, винесене 29-річній іранській співачці Парасту Ахмаді та її команді за виконання пісні без хіджабу, викликало значний резонанс. Цей випадок підкреслює складну ситуацію з дотриманням прав людини та свободою творчого вираження в Ірані, а також свідчить про застосування жорстких норм щодо суспільної моралі.