Ікона стилю: Розгадка ідеальних пропорцій Мерилін Монро
4 серпня 1962 року світ втратив чарівність Мерилін Монро, зірки, чиє ім’я стало синонімом голлівудського гламуру. Хоча офіційна версія про передозування снодійними залишається, тінь підозр щодо впливу братів Кеннеді, з якими акторку пов’язували романтичні стосунки, досі не розвіяна.
Попри поширений міф про її “пишні форми”, Мерилін Монро, народжена Норма Джин, насправді володіла витонченою фігурою типу “пісочний годинник” з вражаюче тонкою талією. Еволюція стандартів розмірів одягу, що відбулася з часом, стала головним винуватцем формування цього неточного образу. За сучасними мірками індустрії моди, її параметри відповідали б європейським розмірам XS–S (34–36) або американським 2–6, як стверджує The Marilyn Monroe Collection.
Реальні виміри легенди
Справжні параметри акторки зафіксовані у документах її особистих кравців, модельних агентств та у звіті коронера, що був складений після її передчасної смерті.
- Зріст: Приблизно 166–168 см.
- Вага: Стабільна протягом життя, переважно в межах 53–54 кг. Навіть у періоди сильних емоційних чи фізичних навантажень, як-от вагітності або стресовий 1959 рік, вага не перевищувала 63 кг.
- Об’єм грудей: Коливався від 89 до 94 см.
- Об’єм талії: Вражаючі 56–58 см. Навіть за кілька місяців до фатального виступу на дні народження Джона Кеннеді у травні 1962 року, її талія становила 59,6 см.
- Об’єм стегон: 89–91 см.
Організатори виставок The Marilyn Monroe Collection зазначають, що оригінальні вбрання зірки ідеально пасують сучасним підлітковим манекенам з обхватом талії 60 см. Цей факт красномовно свідчить про її мініатюрну статуру.
Мерилін також могла похвалитися пласким животом і регулярно займалася силовими вправами з гантелями — заняття, що було нетиповим для жінок її часу. Крім того, вона майстерно використовувала коригуючу білизну, щоб підкреслити драматичний контраст між витонченою талією та виразними стегнами, створюючи незабутній образ на кіноекрані.
Висновок:
Мерилін Монро, попри усталені стереотипи, мала витончену фігуру “пісочний годинник” з дуже тонкою талією, що відповідала сучасним розмірам XS-S. Її реальні параметри, задокументовані кравцями та у звіті коронера, підтверджують мініатюрність її статури, а міфи про “плюс-сайз” форми виникли через зміну стандартів розмірів одягу.
За матеріалами: focus.ua