9 серпня 1516 року пішов з життя нідерландський живописець, один з найвідоміших майстрів Північного Відродження Ієронім Босх.
Тлумачень однієї з найвідоміших картин світу “Сад земних насолод” (1503-1504) нідерландця Ієроніма Босха вистачить на кілька томів. Чому так багато? На картині понад 1000 фігур. Більшість досліджень XX і XXI століття. Основний їхній зміст зводиться до “згубного впливу чуттєвих насолод”. Але це не зовсім так. У центрі триптиха — кругле озеро з дівицями на виданні, а навколо носяться наречені на різних тваринах. Босх показав, що в центрі світобудови — електромотор любові, який приводить у рух “приводні ремені” Всесвіту. А коли парочки, що визначилися, розбрідаються, одні, в силу своєї поведінки рухаються — до раю, інші — до пекла. Фокус допоможе вам розібратися в одному з найскладніших шедеврів в історії мистецтва.
Картині “Сад земних насолод” (1503-1504), так само як і “Моні Лізі”, цього року виповнюється 520 років.
Замовниками нідерландського живописця Ієроніма Босха (1450-1516) були або багата знать, або церква. “Сад” писався не для церкви. Відомо, що триптих довго перебував у палаці Генріха III Нассау — це був один із видатних воєначальників у Нідерландах. У чому фішка таких полотен?
Ця картина — шоу для розгадування за участю високих гостей. Знатний вельможа запрошував знайомих спробувати розгадати сенси, вкладені художником у полотно. Гості ставали учасниками якоїсь вистави, на кшталт американського телешоу “Колесо фортуни” (відомого нам як “Поле чудес”). Це було цікаво, тому що несло і повчальний, і розважальний заряд. Босх лякав і смішив одночасно: попри велику кількість його знаменитих монстрів (тут їх менше, ніж на інших полотнах), у картині вистачає гумору.
Потік глядачів до “Саду земних насолод” у музеї Прадо не вичерпується
“Сад земних насолод”: прелюдія
Випереджають картину дві зовнішні стулки. У сіро-білих тонах зображено нещодавно створену Богом Землю: у вигляді сфери з небом, водою і ґрунтом, на якому з’явилися перші рослини. Напис на лівій стулці: “Він сказав, і сталося” (Псалтир 32:9), на правій — “Він повелів, і створилося” (Псалтир 148:5). А коли стулки відкривалися, на глядачів хлинув потік фарб. Немов чорно-біле кіно закінчилося і стартувала ера кольорового.
Зовнішні стулки “Саду земних насолод”
Ліворуч — рай. Там Бог гуляє, нещодавно породивши на світ Адама і Єву. Вони ще зовсім “новенькі”, до первородного гріха. Вдалині — райські кущі з різними тварюками. Немає жодної їхньої ідеалізації: кішка, наприклад, тягне якусь травоїдну тварину — яку загризла і збирається починати трапезу.
Ієронім Босх, “Сад земних насолод”. Рай
Праворуч — пекло. Там на троні з конструкцією стільчика сидить диявол у вигляді птахоголової істоти, поглинаючи грішників. Тут безліч згубних пристрастей: азартні ігри, жадібність, донесення. Якась дерев’яна напівлюдина-напівскот сумно обернулася у бік свого зотлілого черева, усередині якого влаштовано пекельну таверну, — імовірно, його з’їдала пристрасть до вина і обжерливість.
Ієронім Босх, “Сад земних насолод”. Пекло
Носії руйнівних земних вад терплять за них муки. Алегорично виглядають тут музичні інструменти, які з джерел насолоди перетворені на катівні машини. Якщо ти смикав струни згубних пристрастей у своїй душі, тепер послужиш струнним інструментом для забав монстрів — дияволових слуг.
Електромотор кохання
У центральній частині — круглий ставок із дівчатами. У когось чаплі на голові, символ невинності, а в когось — ворони, символ смерті. У багатьох яблука спокуси. Одні дівиці — майбутні прекрасні дружини й матері, інші — фатальні жінки. Одні — люблять, інші — гублять.
Навколо ставка, немов цирковим манежем, носиться величезна кількість голих мужиків на тваринах. Кожен звір, на якому сидить кавалер, уособлює (за Фрейдом) його его — тваринну (психічну, міфічну) сутність. Це може бути кабан, кінь, лев, верблюд, осел, ведмідь. На козлі місце вільне. “Козлами” чоловіки стають уже після одруження. Щоб підкреслити, що в образах тварин художник висловлює якусь сексуальну сутність кавалерів, одного з них він посадив на звіра, який є нічим іншим, як чотирилапим фалосом.
Дівчата-красуні спокусливо витріщаються з води на кавалерів, роблять запрошувальні жести, заманюють.
Кавалери теж із дарами: у кого риба, у кого — ягоди. Мало хто відкрито поглядає в бік дівчаток. Цим, здається, художник наголошує не так на сором’язливості, як на споконвічному чоловічому егоїзмі, замішаному на самозамилуванні. Однак процес зближення йде!
“Електромотор” кохання “Саду земних насолод” (фрагмент)
Але не всіх цікавить протилежна стать: з чоловічого “ескадрону” розчулюють хлопці, які скачуть удвох на одній конячці. Інтимно накриті дзвіночком із пелюсток — вони явно нетрадиційної орієнтації. Ці вершники ізолювалися від дам і вважають за краще не брати участь у шлюбних іграх.
Верблюди, рисі, кабани — це чоловіче его кавалерів, є й парочка нетрадиційної орієнтації
Якщо в раю показані перші людські екземпляри, то вдалині, на центральній частині, видно якісь палаци з порталами, звідки течуть уже натовпи “новеньких” людей: з Блакитного палацу — чоловіки, з Рожевого — панянки (пригадаймо свіжий фільм “Барбі”).
Потоки нових чоловіків і жінок — з Блакитного і Рожевого палаців
Всі вони потрапляють у цей любовний “вир”.
А далі, коли чоловіки і жінки починають контактувати, їхнє спілкування “виливається” в десятки любовних ситуацій.
Пікантні ситуації
За Босхом, залежно від гріховності діянь, чоловіки і жінки потрапляють або ближче до раю, або — до пекла. Наприклад, недалеко від межі пекла трійця під прозорим ковпаком (“під ковпаком” незручної ситуації): два хлопці та вагітна наречена. Один із них у розпачі хапається за голову, другий узяв жінку під руку. Ймовірно, триває з’ясування: чия майбутня дитина і чия вона, власне, наречена? Дітей на картині немає: зображена більш рання стадія любовних стосунків.
Наречена двох женихів, “Сад земних насолод” (фрагмент)
Компанія в гайку зібралася поласувати величезними ягодами — “полуничка” тут означає те саме, що й у наш час: хтивість.
Цікава ще ситуація, де дівчина теж у фаті — ніби як наречена. Але із заднього проходу її нареченого стирчить букет. І це як жест запрошення іншого молодого чоловіка — теж із квітами. А байдужу наречену чіпає за плече інший хлопець. Явно ця пара, наречений з нареченою, розпадеться до весілля, а типи з букетами — зійдуться. Але ще ближче до кордону з пеклом зображений натовп пліткарів, які обговорюють ці дві пари.
Кохання на чотирьох, “Сад земних насолод” (фрагмент)
А прямо на кордоні — якась пара, що скаче один з одним спина до спини — повне втілення егоїзму.
Танець двох егоїстів, “Сад земних насолод” (фрагмент)
Один мужик (третій зайвий, чоловік, що змирився зі зрадою?) тягне на спині прочинену устричну мушлю, з якої недвозначно стирчать чоловічі та жіночі ноги. Прочинена устриця символізує плотські бажання. Нелегка і невдячна ноша цього чоловіка.
Устриця символізує зраду і плотські бажання
Посередині картини філософ-відлюдник у величезному глечику: відсилання до Діогена, який жив у бочці. На цього чоловіка зібрався подивитися дозвільний натовп молоді. Одна з дівчат, яка прийшла під руку з кавалером, завмерла просто біля входу з двома вишеньками на голові. Філософ поки вважає за краще харчуватися крихітними плодами з дзьоба птаха, немов би кажучи, що насолоду духовного порядку він віддає перевагу більше ніж тілесному. Однак не дарма іронічний Ієронім зобразив у його руці таку саму гілочку з двома вишеньками, як і в цієї дівиці. Її кавалер жартома тягнеться ляснути самітника по спині. Той обернеться, побачить цю красуню з таким самим ягідним набором і — закохається! А наречений за непотрібністю буде викинутий — дожартувався. Обмін ягодами неминучий!
Любов відлюдника, “Сад земних насолод” (фрагмент)
А ліворуч, біля раю, не так багато персонажів. Але найромантичніші — це закохана парочка, яка перебуває в бульбашці, що росте з квітки. Видно, що в цій маленькій сфері для них увесь навколишній ландшафт зник: закохані не лише час не помічають, а й усього іншого.
Щасливі закохані, “Сад земних насолод” Босха (фрагмент)
Босх півтисячоліття тому показав головний двигун земного людського життя: круглий ставок і рух навколо нього чоловічого “каравану” схожий на електромотор у розрізі: ротор — статор. Електромотор кохання, що працює на струмі, який виникає від різниці між двома людськими втіленнями — чоловіка і жінки. Подібну модель символізує знак Інь Ян.
Через центр проходить і енергія від двох метафізичних полюсів: “плюс” — це Бог і рай, “мінус” — диявол і пекло. Між ними крутиться вічний двигун любові.
Босх показав, що без кохання життя на Землі зупиниться — буде та сама статика, що зображена на зовнішніх стулках. Але майстер попередив, що через характер вашої конкретної любові ви можете опинитися або в пеклі, або в раю. Вибір — за людиною.
Оригінал статті: focus.ua