Відома українська журналістка Марина Леончук, яка раніше працювала ведучою на телеканалі “1+1”, поділилася досвідом своєї адаптації після переїзду до Великої Британії. Незважаючи на 20-річний досвід роботи в ефірі та численні інтерв’ю з провідними українськими політиками, її першою роботою за кордоном стало продавати випічку та готувати каву.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Леончук разом із сином Гордієм тимчасово проживала у Чернівцях. Там вона очолювала службу новин місцевого телеканалу, а також створювала відеоконтент для біженців. Згодом, скориставшись програмою Homes for Ukraine, родина переїхала до Великої Британії, де оселилася в місцевих жителів. Про свій досвід Марина розповіла в інтерв’ю Марічці Падалко.
За словами Леончук, вже на третій день перебування в британській родині їй чітко окреслили нові правила. Господарі закликали її не сидіти вдома, очікуючи на жалість, а негайно вчити мову, шукати роботу та активно соціалізуватися.
“Мене швидко поставили на місце. Вони мені сказали: “Марино, ми розуміємо, що в країні відбувається жах, війна, ваш досвід ми не можемо пережити і зрозуміти до кінця… Але для того, щоб вам тут адаптуватися, вам потрібно тут працювати, вчити мову, не сидіти в хаті і соціалізуватися максимально швидко”, – пригадала журналістка.
Спочатку ці слова стали для телеведучої справжнім шоком і здалися виявом бездушності. Однак згодом вона усвідомила їхню цінність, адже вже за три місяці знайшла свою першу роботу.
Крах ілюзій та новий старт
Почати довелося з найпростіших посадових обов’язків, які були максимально далекими від телевізійної кар’єри. Колишня зірка ефіру стала продавчинею випічки, а паралельно опанувала професію баристи, хоча до цього зовсім не вміла готувати каву.
Головним бар’єром на шляху до британських медіа став брак мовних знань. На момент переїзду її словниковий запас становив лише близько трьохсот слів. Крім того, сподівання легко влаштуватися на BBC News чи в популярні газети виявилися ілюзією. Британські роботодавці також виявляли обережність щодо українських фахівців з високою кваліфікацією, які претендували на низькокваліфіковані посади. Це пов’язано з побоюваннями, що такі працівники швидко знайдуть кращу роботу і звільняться.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua