Український історико-політичний трилер «Слава» режисера Дениса Соболєва завершений і готується до прем’єри. Творці вперше представили кадри зі знімального процесу та розповіли про невтомну роботу над цією самобутньою стрічкою.
Закритий показ фільму вже відбувся у Львові, а команда працює над фестивальною стратегією міжнародної прем’єри. Стрічка занурює нас у події суду над агентом КДБ Богданом Сташинським, який скоїв убивство видатних українських діячів Степана Бандери та Лева Ребета.
Проте «Слава» — це значно більше, ніж біографічний фільм чи історія однієї людини. Це потужна політична драма про незламну боротьбу українців за право бути почутими у світі. Головні ролі у цій величній стрічці виконали неперевершена Лілія Матвієнко, яка втілила образ незламної Слави Стецько, та харизматичний Юрій Хвостенко, що майстерно зіграв молодого та енергійного Ярослава Стецька. Видання «Нове українське кіно» з цікавістю дізналося деталі з матеріалу LiKE in UA.
«Слава» розкриє правду про суд над убивцею Степана Бандери
Події фільму розгортаються у 1962 році у мальовничому німецькому місті Карлсруе. На лаві підсудних опиняється агент КДБ Богдан Сташинський — виконавець резонансного вбивства провідника української нації Степана Бандери. Проте Слава та Ярослав Стецьки, разом зі своїми відданими однодумцями, наважуються перетворити це судове засідання на безпрецедентний міжнародний трибунал над жорстокою радянською системою політичних убивств. Щоб відкрити світові очі на терор кремля, їм доведеться кинути виклик не лише підступним радянським спецслужбам, а й нерішучості західних союзників.
За словами режисера, блискуча ідея фільму виникла після глибокої зацікавленості судовим процесом над агентом КДБ Богданом Сташинським, який у Мюнхені скоїв убивства видатних українських діячів Лева Ребета та Степана Бандери. Саме під час відкритого суду світ уперше почув шокуючі свідчення про використання Радянським Союзом політичних убивств за кордоном як одного з інструментів державної політики.
Втім, автори свідомо вирішили не створювати традиційну судову драму чи біографічний фільм. «Ми не хотіли створювати чергову пострадянську картину про нібито всесильний КДБ, який контролює все і якому неможливо протистояти. Нас більше цікавило інше: чому така велика система боялася людей, які не мали власної держави, армії чи значних ресурсів, але продовжували говорити про незалежну Україну», — проникливо розповів режисер стрічки Денис Соболев.
Центральною героїнею стрічки стала велична постать Слави Стецько, через призму життя якої глядач знайомиться зі світом української політичної еміграції, її героїчною інформаційною боротьбою та відчайдушними спробами переконати міжнародну спільноту говорити не лише про виконавця злочинів, а й про радянську систему, що стояла за ними.
За словами Дениса Соболєва, «Слава» виходить далеко за межі реконструкції історичних подій. Це не лише історія про суд над Богданом Сташинським чи діяльність КДБ, а глибокий фільм про природу імперії, яка, незалежно від назви, прапора чи політичного устрою, прагне позбавити інші народи права на власну історію, культуру, державність і майбутнє. Саме тому стрічка проводить важливі паралелі між подіями 1960-х років і сьогоденням, показуючи, що змінюються лише інструменти тиску — від політичних убивств, агентурної роботи та пропаганди до сучасних інформаційних технологій, тоді як сама логіка імперської політики залишається незмінною.
«Для міжнародної аудиторії це унікальна можливість зрозуміти, що нинішня війна — не випадковий конфлікт, а прояв значно давнішої імперської традиції, яка століттями не визнавала права України на самостійне існування», — наголошує режисер. Водночас для українського глядача, за його словами, «Слава» є надзвичайно важливою історією про повернення власної пам’яті та вшанування героїв, які продовжували боротьбу за незалежність навіть без власної держави.
Як команда працювала над автентичністю «Слави»
Підготовка цієї вражаючої стрічки тривала кілька років і вимагала масштабного дослідження архівних матеріалів, секретних документів КДБ, свідчень очевидців та історичних джерел. За словами Дениса Соболєва, навіть під час знімань і монтажу творці невпинно звіряли кожну деталь — від автентичності реплік і документів до роботи журналістів, діяльності спецслужб та політичної атмосфери епохи.
Команда проєкту детально дослідила підступну роботу радянських спецслужб. За словами режисера, архівні матеріали демонструють не лише масштаб репресивної машини, а й її глибокий страх перед незламним українським визвольним рухом.
«Найстрашніше — це буденність зла. Людину могли роками переслідувати, готувати її викрадення або вбивство, а в документах це виглядало як звичайна службова робота», — зазначає режисер.
Водночас, за його словами, «у матеріалах спецслужб відчувається їхній справжній страх. Вони боялися не лише озброєного спротиву. Вони боялися слова, газетної статті, пресконференції, публічного виступу, самого існування української політичної еміграції».
Візуальне рішення «Слави» також має глибоке символічне значення. Команда розповідає, що під час роботи над стрічкою та постером надихалася видатними творами Георгія Нарбута й Ніла Хасевича, прагнучи не лише відтворити атмосферу епохи, а й нагадати про митців, які формували унікальну українську візуальну культуру. Саме тому автори відмовилися від декоративної стилізації 1960-х років на користь естетики потужного чорно-білого політичного плаката.
Для відтворення атмосфери 1960-х команда майстерно використала візуальні ефекти, однак зробила їх майже непомітними. Вони допомогли делікатно прибрати сучасні елементи з кадру, відновити міське середовище та органічно поєднати художні сцени з архівними матеріалами.
Окрему увагу автори приділили звуковому оформленню фільму. Саунд-продюсер Володимир Третьяков зазначає, що команда прагнула створити максимально автентичне звучання епохи, аби глядач відчував атмосферу часу не лише через декорації та костюми, а й через глибокий звук міського простору, інтер’єрів, транспорту та людських голосів.
«Особливу роль у фільмі відіграє музика. Вона не просто супроводжує події, а розкриває внутрішній стан героїв, підкреслює кульмінаційні моменти й допомагає відчути те, що персонажі не завжди можуть висловити словами».
Стрічку створює компанія Ganza Film за незмінної підтримки Держкіно. Наразі команда наполегливо формує фестивальну стратегію. Серед потенційних майданчиків для міжнародної прем’єри розглядають Tallinn Black Nights Film Festival, FilmFestival Cottbus, а також фестивалі й спеціальні покази в Канаді для міжнародної аудиторії та української діаспори.
Теги для пошуку: українська стрічка, нові фільми, історичний трилер, Денис Соболєв, Слава Стецько, українське кіно, політична драма
Не пропустіть прем’єру! Дивіться фільм «Слава» легально на платформах Megogo, Sweet.TV та в кінотеатрах.
За матеріалами: www.cinema.in.ua