Молоді британські геймери удвічі частіше вірять у теорії змови, ніж інші

Нове дослідження, проведене у Великій Британії, виявило цікаву тенденцію: молоді чоловіки, які активно грають у відеоігри, майже вдвічі частіше схильні вірити у теорії змови порівняно із середньостатистичним громадянином країни. Цю інформацію оприлюднила дослідницька компанія More in Common спільно з Інститутом сторітелінгу AKO при Лондонському університеті мистецтв, повідомляє IGN. Цей огляд гри стосується не самого геймплею, а соціального феномену.

В рамках опитування було опитано 2000 британців віком від 18 до 24 років. Цю специфічну групу респондентів дослідники охрестили “Скептичними скролерами”. Вони становлять приблизно 10% населення країни і характеризуються певними соціально-економічними ознаками: низький рівень доходів, висока ймовірність наявності боргів та проживання у соціальному житлі, часто неподалік від місця народження.

Респонденти з цієї групи висловили найменшу довіру до традиційних медіа — телебачення, радіо та друкованої преси. Натомість, вони переважно отримують інформацію з таких платформ, як YouTube, подкасти та соціальні мережі. Цікаво, що саме ця група проводить найбільше часу за відеоіграми.

Дослідження показало, що значна частина цих геймерів погоджується з твердженням про існування “таємних груп, які контролюють глобальні події”. Парадоксально, але вони також переконані, що можуть у чотири рази краще розпізнавати дезінформацію, що ставить під сумнів їхню медійну грамотність.

Автори дослідження намагалися зрозуміти, чи можуть відеоігри стати інструментом для роботи з молоддю, яка відмовилася від традиційних джерел новин і схильна довіряти непровереним даним. Учасникам експерименту пропонували ігри з прихованими сюжетними елементами, що стосувалися маніпуляцій та поширення неправдивої інформації. Однак, результати виявилися неоднозначними: після пояснення мети експерименту частина гравців заявила, що відчуває себе обманутою.

Попри це, дослідження підтвердило, що відеоігри залишаються важливим простором для цієї групи молоді. Вони сприймають ігри як альтернативу складній моральній, політичній та реальній дійсності, в якій вони живуть, і хочуть, щоб цей віртуальний світ залишався таким, яким є.

Хоча спеціально створені ігри для боротьби з теоріями змови навряд чи матимуть значний успіх серед “Скептичних скролерів”, автори дослідження припускають, що проєкти, які стимулюють критичне мислення, можуть бути корисними. Як приклади таких ігор, що можуть бути цікаві для ширшої аудиторії, наводяться соціальна гра Among Us та симулятор прикордонного контролю Papers, Please. У цих іграх гравці стикаються з необхідністю аналізувати інформацію та приймати складні рішення, що розвиває навички критичного мислення.