Metro 2039: Перший погляд на повернення легенди

Анонс Metro 2039 у квітні 2026 року залишив по собі суперечливе відчуття. З одного боку, серія Metro – це найпопулярніші ігри, створені українськими розробниками, яких ми щиро поважаємо, з купою нагород та загальним тиражем понад 25 млн копій. З іншого, повернення до Москви та гра за росіянина – це не те, про що ми мріємо на 12-й рік російсько-української війни. Але… у яких ще іграх можна прогулятися по зруйнованій вщент столиці нацистської росії? Тож, коли ми отримали запрошення пограти у пресверсію Metro 2039, ми не вагалися, бо нам дійсно цікаво подивитися на те, якою буде нова частина серії, та як розробники висвітлять болісні для українців питання. Пропонуємо вашій увазі наші перші враження від наступної великої гри студії 4A Games.

Гра	Metro 2039
Жанр	шутер від першої особи
Платформи	Windows, PlayStation 5, Xbox Series X\|S
Мови	англійська
Розробник	4A Games
Видавець	Deep Silver
Посилання	deepsilver.com

На жаль, підготовлена розробниками для ЗМІ версія Metro 2039 орієнтована у першу чергу на демонстрацію геймплею й нових ігрових механік та майже не містить сюжетних спойлерів, тож подивитися на “найтемнішу у серії історію” нам поки що не вдалося. Так, у демо показано вплив Новорейху та їхньої пропаганди на поки що незалежну станцію “Севастопольська” (вона відіграє важливу роль у книгах Глуховського, але досі не з’являлася в іграх серії Metro). Далі можна навіть побачити відеозвернення самого фюрера Хантера, яке розпалює ненависть мешканців метро до нових та старих ворогів. Але на цьому все, чому Незнайомець, або Чужинець (офіційного перекладу прізвиська головного героя ми ще не отримали) повернувся до метро, та що рухає ним, крім ненависті до Хантера, ми не знаємо. Хоча перший сюжетний трейлер і пропонує деякі натяки.

У першій частині демо, коли герой йде коридорами “Севастопольської”, уважний гравець може почути розмови мешканців станції, які повторюють добре знайомі нам тези російської пропаганди. “Я маленька людина, від мене нічого не залежить”, “Нам потрібна сильна рука”, “Жити при Новорейху стало краще та ситніше” тощо. Але… українці й так розуміють хибність цих тверджень і знають, як майстерно росіяни брешуть усім навколо й самим собі, у першу чергу. Західні гравці просто не звернуться увагу на ці висловлювання і не зрозуміють, що саме вони висвітлюють. А росіяни… а вони все одно будуть грати у Metro 2039, навіть якщо гра не буде офіційно продаватися у росії (купівлю з акаунтів інших країн та піратство ніхто не відміняв), просто проігнорують ці моменти. Тож, звісно, дякуємо за таке висвітлення потворності російської пропаганди, але здається, це марна спроба, нікого у нічому там вже не переконати.

Тож повернемося до геймплею, якого у пресверсії чимало – на дві-чотири години проходження, залежно від того, як уважно ви будете вивчати оточення. А у Metro 2039 дійсно є що вивчати.

У демо представлено декілька локацій середнього розміру, нічого масштабу відкритих ділянок Metro Exodus тут немає. Це сама “Севастопольська”, по якій ми можемо просто погуляти; поверхня радіоактивної Москви – закинуті та напівзруйновані панельки, хрущовки та сталінки; тунелі метро; база та бункер бандитів, які працюють на Новорейх. А ще тут є дитячий садочок – дуже дивна та лячна локація, у якій Metro 2039 перетворюється на справжній містичний горор.

Що ж, можна впевнено сказати, що Metro 2039 не втратило свою “метровську” сутність. Тут є все, за що ми любимо серію: мінімалістичний, тактильний HUD; запальничка, щоб спалювати павутиння; необхідність змінювати фільтри та протирати скло протигаза, яке брудниться від пилу та крові монстрів; необхідність вручну підзаряджати акумулятори та підкачувати тиск у пневматичній зброї; рюкзак/майстерня, де можна почистити та покращити зброю чи змайструвати/розібрати витратні матеріали та набої.

До знайомих приладів та дій додалися й нові. Так, у Metro 2039 з’явилися пробивні заряди, вибухівка з таймером, щоб пробивати слабкі стіни; гасова горілка, щоб зрізати запори; та ультрафіолетова лампа, яка допомагає бачити невидимих супротивників та вирішувати головоломки.

Останніх у новій грі чимало. Стрілки та цифри, написані кров’ю та іншими рідинами, що можна побачити в ультрафіолеті, допомагають відкрити кодові замки та знайти заначки, у яких сховані корисні речі, а часом навіть креслення нової зброї.

Взагалі, у Metro 2039 багато що зав’язано на дослідженні. Якщо йти строго по сюжету, ви не побачите купи контенту, цікавих локацій та історій, що розповідає оточення. Тож варто відвідувати усі будинки та підвали, навіть якщо вас туди не посилають. Так, часом там можна зустріти дуже небезпечних супротивників, але зазвичай такі вилазки того варті.

Щодо стрільби. Вона була непогана в Metro Exodus і у Metro 2039 вона точно не гірше. Крім того, стала краще stealth-частина. Деякі зразки зброї, у першу чергу для stealth-проходження, мені не дуже сподобалися, але загалом я отримав задоволення від знищення ворогів. Хоча до ШІ та групової поведінки загонів та зграй у мене є декілька запитань.

Як і до деяких ворогів. З людьми все зрозуміло, а ось мутанти трошки змінилися за той час, що пройшов у метро. Деякі вороги ті самі, що в Metro Exodus чи Metro: Last Light, а ось деякі їхні нащадки дещо еволюціонували, і це здається мені дивним, наче вони намагаються створити власну постапокаліптичну цивілізацію. Є і декілька нових видів, які теж виглядають трошки незвично.

Щодо графіки. Пресдемо було доступно на платформі NVIDIA GeForce NOW, тож я не можу нічого сказати про продуктивність цього білду на реальному залізі. Більшість графічних налаштувань була заблокована, плюс часом відчувалися перешкоди через канал зв’язку, хоча начебто в мене високошвидкісний канал на 1 Gbps.

Але загалом Metro 2039 виглядає дуже атмосферно та якісно, як і має виглядати сучасна AAA-гра. Освітлення з часів Metro Exodus стало явно краще, деталізація об’єктів, текстур та моделей теж. Але все ж, хотілося б побачити це все на локальному залізі та поекспериментувати з налаштуванням.

Зруйнована Москва радує око та викликає водночас захват, радість та огиду. Але радянська естетика, звісно, вже трошки набридла та скоріше дратує. “Заморожені історії” працюють, хоча це, звісно ж, не винахід 4A Games, наратив за допомогою оточення був ще в You Are EMPTY та “Анабіозі”, й в S.T.A.L.K.E.R. такого вистачає.

До речі, так сталося, що я грав у Metro 2039 та S.T.A.L.K.E.R. 2 протягом декількох днів майже по черзі. І у такому разі дійсно помітно, що ці ігри є близькими родичами, і перші їх частини створювала одна команда, й вони запозичують окремі елементи одна в одної.

Загалом, я задоволений тим, що побачив у пресдемо Metro 2039. Це точно Metro, це точно гарний шутер та дуже атмосферна гра, але… повернення до Москви та гра за росіянина все ще дуже засмучують. Ось чому б не продовжити Sam’s Story та перенести події в США, у Сан-Франциско, адже така можливість була, та й метро, хоч і неглибоке, у місті є? Так, ми розуміємо, що пострадянський сетинг все ще гарно продається на Заході й це важливо для недешевого AAA-проєкту, але ж крім комерційних інтересів є ще й інші… Знову ж таки, щось у дусі “Повстання Штатів” / Civil War теж могло б непогано зайти.