Цей тиждень сповна відсипав українцям зрад і перемог стратегічного, так би мовити, масштабу. Настрої коливалися від «зараз ми впадемо, вже падаємо» (втеча генерального прокурора Руслана Кравченка, дірка у бюджеті розміром із Київську область тощо) до «зараз ми переможемо, вже перемагаємо» («пекельні санкції» проти Росії від США, військова операція «Вівальді» тощо).
Не беруся з’ясовувати, де ми перебуваємо насправді. Можливо, перемагаємо у процесі падіння. Але приємно, що в інформаційному просторі перемоги почалися якраз після зрад, а не навпаки. Це створює кращу картину світу.
Отже, перша величезна зрада сталася у ніч проти 14 вересня, тобто у понеділок, коли на той момент ще чинний генпрокурор Кравченко виїхав за кордон. Акурат після операції НАБУ та САП «Карфаген» в Офісі генерального прокурора. Десь у дорозі, мабуть, Кравченко нібито підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу в підробленні документів. Але в Україні цей документ з’явився лише у віртуальному вигляді та був оголошений таким, що не існує. Далі Верховна Рада відправила генпрокурора у відставку, а президент призначив тимчасового виконувача його обов’язків.
Ця непересічна ситуація, здається, сильно вразила геть різних людей. Наприклад, стендаперка Веста Гунченко започаткувала цього тижня на своєму каналі новий формат ранкового стриму під назвою «Якось буде», перший епізод якого присвятила обговоренню генпрокурора, колцентрів, НАБУ, корупції тощо. Пілотний випуск вийшов не дуже вдалим із технічного погляду, адже спочатку Весті не вдалося налагодити картинку, а потім з’ясувалося, що у трансляції поганий звук. Але загалом «вертикальний стрим», як назвала його авторка (бо відео так і не розгорнулося на весь екран), глядачі схвалили.
За 5 днів стрим подивилися майже 9,5 тисячі людей, які пообіцяли робити це й надалі за умови, що стендаперка щось таки зробить хоча б зі звуком.
Навіть Віталій Портников, який, здається, все вже бачив, а якщо не бачив, то міг спрогнозувати, і той здивувався генпрокурору-втікачу.
— Чесно кажучи, втеча генерального прокурора все ж таки трішки здивувала, бо це ситуація вже на рівні якоїсь бананової республіки. Коли чиновник такого рівня, замість того, щоб захищати свою службову честь, просто тікає, пояснюючи це якимись дивовижними відрядженнями і створюючи якісь підозри. Але, з іншого боку, чому ми будемо такими наївними? Якщо б у владі не було зацікавленості у виїзді генерального прокурора за кордон, він би не виїхав, — сказав Портников під час інтерв’ю Олені Трибушній на каналі «Є питання».
Він, до речі, нагадав, що попереднім українським генпрокурором-втікачем був Віктор Пшонка, який чкурнув разом із Віктором Януковичем у 2014-му. Ну і загалом сказав, що якби не антикорупційні органи та картонкові протести, що відстояли їхню незалежність, «мафія повністю захопила би країну» та призвела б до «зникнення країни з політичної карти та вигнання мільйонів українців».
За 4 дні це відео подивилися 305 тисяч глядачів.
Відповіді на питання — хто сприяв виїзду Кравченка, які наслідки має ця подія для іміджу країни та хто несе за все це відповідальність — шукали на черговому засіданні «УП.Чат» на каналі «Української правди». Цього разу до керівника відділу журналістських розслідувань «УП» Михайла Ткача та журналістки «УП» Тетяни Даниленко приєдналися очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін і політична оглядачка «Дзеркало тижня» Інна Ведернікова.
— Зеленський відповідає за те, що трапилося. Він особисто. Він підписав той документ про відсторонення (генпрокурора — «ДМ»). Але надто пізно. Яка знову прикра випадковість. Тому план був — завдати удару по НАБУ. Я думаю, що план був не просто інформаційної атаки, а й процесуальної з затриманням і відстороненням через суд. Ну, у Зеленського все гірше з виконавцями. Вони аж геть, пробачте, убогі, — відрізав Шабунін.
Не обійшлося без теми виборів, що останнім часом на «Українській правді» стала мейнстримною.
— Дискусія в суспільстві, в експертному середовищі та в медіа мала такий хибний напрям, коли всі почали говорити про можливі вибори під час війни. Чи неможливі. Експерти виходили й казали, що це ризик і все, ми впадемо. А важелі насправді вже інші. Що ризиковано більше — вибори чи оця влада, з якою ми можемо програти війну? Нам потрібно думати, як нам проводити вибори під час війни, який це може бути механізм. Тобто обговорювати, не боятися, не тікати, не сперечатися, але шукати механізм і про це говорити, — закликала Інна Ведернікова.
Сподіваюся, що згадувану і в цьому випуску “УП.Чат” голову правління ВГО «Громадянська мережа „ОПОРА“» Ольгу Айвазовську теж незабаром покличуть для обговорення теми виборів в Україні.
За два дні відео подивилися 360,3 тисячі разів.
Тема виборів спливає, звісно, не лише на «УП». Наприклад, журналістка Інна Марецька на своєму каналі поговорила з професором політології Києво-Могилянської академії Олексієм Гаранем про те, що відбувається з електоральними рейтингами Володимира Зеленського.
— Цифри є різні. Скажімо, у КМІС більший позитив, у «Соціс» баланс довіри-недовіри вже зайшов у мінус. Але є тенденція до падіння. Якщо ми говоримо про електоральні рейтинги, було вже моделювання другого туру, і це все було. І в другому турі Зеленський програє і Залужному, і Буданову, і Федорову, — розповів Олексій Гарань.
А ще гість додав, що у тому випадку, коли президент опиняється у центрі корупційних скандалів, а змінити його законним шляхом не є можливим, то єдиний вихід — «тиснути на президента задля формування уряду національної єдності».
Залишилося питання — як саме тиснути, але, можливо, незабаром ютуб запропонує нам відео з відповідними інструкціями.
А поки розмову на каналі Марецької подивилися 5,1 тисячі разів за тиждень.
На тлі скандалу з втечею Кравченка дещо загубилася дрібніша «зрадонька» про те, що Вищий антикорупційний суд дозволив Андрію Єрмаку зняти електронний браслет через «загрозу для життя та здоров’я».
Що це означає, намагалася з’ясувати, наприклад, виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. Вона разом із народним депутатом Ярославом Юрчишиним завітала на канал Liganet.
Дар’я Каленюк дорікнула ВАКСу через дозвіл Єрмаку їздити на фронт для правової допомоги військовим і дозвіл зняти браслет, назвавши це «тривожним дзвіночком з юридичної точки зору».
— Я не знаю, як браслет може загрожувати його здоров’ю. Поясніть мені, хтось бачив обґрунтування? — поставила питання вона.
Пояснення я знайшла на ютуб-каналі Radio NV, де ведучий Сергій Фурса розмовляв із народним депутатом Ярославом Железняком. Обґрунтування рішення суду гість, щоправда, також не бачив, але зробив переконливе припущення.
— Він (Єрмак — «ДМ») говорить, що їздить на фронт. І, відповідно, через цей електронний передавач бояться, що його відстежить ворожа ракета, — висловив думку гість.
Відео на «Лізі» отримало 34,3 тисячі переглядів за 4 дні, на NV — 22,3 тисячі за 2 дні.
Що стосується «космічного дефіциту» в бюджеті країни, про який цього тижня знову нагадав Володимир Зеленський, то ютуб на цю новину відреагував в’яло. Підозрюю, що річ тут у певному дефіциті експертів, які згодні красиво розмірковувати на економічні теми, а не в нібито меншій важливості цієї «зради», ніж витівка генпрокурора.
На «LIGA Бізнес», наприклад, про бюджетні проблеми розмовляли з військовим Андрієм Оністратом. Гість, звісно, у минулому житті був банкіром і підприємцем, тому не є випадковою людиною у цій темі. Але чомусь здавалося, що він експерт не з бюджету. Принаймні востаннє я бачила інтерв’ю з Оністратом улітку — теж, до речі, на «Лізі» — і тоді він висловлювався щодо протестів на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова.
Щодо економічної прірви, то Оністрат сказав, що «ситуація дуже важка» і «треба йти до партнерів і робити презентацію діри у бюджеті, ділити між учасниками процесу». На його думку, це єдиний вихід із ситуації.
За добу нове відео на «LIGA Бізнес» подивилися вже 28,7 тисячі разів.
До речі, про неочікуваних гостей. На черговому подкасті «Гуртом та вщент» із Сергієм Притулою й Антоном Тимошенком з’явився СЕО компанії Yasno Сергій Коваленко. Обговорювали, чи буде світло взимку. Не те щоб я підозрювала ведучих подкасту у байдужості до енергетичної ситуації в країні, але на такого гостя чомусь не розраховувала. І того, якими знаннями мене збагатить подкаст, також. Бо Коваленко сказав, що прогнозів давати не буде, а навчить людей робити їх самотужки. Вийшло пізнавально, але трохи моторошно. Бо з’ясувалося, що наявність світла в домах принаймні частково може залежати від кількості розбитих підприємств.
— Всі хочуть конкретного прогнозу або сценарію. Дайте мені поганий, дайте мені добрий сценарій. Я завжди кажу, що треба розуміти логіку, на чому базується той чи інший прогноз, тоді ти можеш сам зробити де-факто свій. Перший такий чинник, дуже великий, це погода. Через «мінус» зростає споживання. Друга частина питання, крім погоди — як буде споживати бізнес. Населення більш-менш стабільно споживає. Це залежить від кількості людей, які проживають на цій території. Ми дивимося на нашу статистику, на дані мобільних операторів, воно досить стабільне. Насправді на споживання впливають великі промислові підприємства. І зараз, не секрет, воно публічно звучало, що коли Росія б’є по великому бізнесу, що відбувається? Бізнес знижує споживання, — розповів Сергій Коваленко.
Заразом гість обережно поділився висновками метеорологів щодо зими, які він дізнався минулого тижня на нараді.
— Вони кажуть, вірогідність того, що буде холодна зима — я маю на увазі, більше мінус 15 довгий період часу — відсотків 10. Тому ми очікуємо, що зима не повинна бути важкою з точки зору температурного режиму. Звісно, вона буде волога, будуть проблеми з дротами, але в цілому не сувора, — розповів він.
Подкаст за пів дня подивилися 43 тисячі разів.
А тепер, нарешті, про перемоги.
Цього тижня Дональд Трамп підписав закон Ліндсі Грема про так звані «пекельні санкції» щодо Росії. До останнього в ютубі панували думка, що ухвалений обома палатами Конгресу США документ так і залишиться без візи американського президента. Бо той не схоче псувати стосунки з «другом Володимиром». Але Трамп підписав й усі зраділи, бо закон дає надію на суттєве збільшення тиску на державу-агресорку.
Наприклад, ще напередодні підписання редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко поспілкувався про наслідки прийняття закону для України з конгресменом від Демократичної партії Євгеном Віндманом.
— Головна мета законопроєкту — покарати Росію та змусити її сісти за стіл переговорів, — запевнив він.
Але колишній виконавчий директор Українського інституту майбутнього, блогер Вадим Денисенко закликав на своєму каналі «не поспішати пити шампанське».
На його думку, новий закон дає право Трампу відновити тарифні війни по всьому світу й ухвалений він був насамперед через майбутній візит лідера Китаю Сі Цзіньпіня до США, який має відбутися цього тижня.
— Цей закон — єдиний козир у руках Трампа, який входить у переговори з дуже слабкою позицією. США застрягли в Ірані без будь-яких швидких перспектив вийти на контроль над Ормузом, — вважає Денисенко.
Яке трактування більш відповідає дійсності, доведеться обирати глядачам самостійно. Я б урахувала обидві версії.
Відео на «Європейській правді» подивилися 15 тисяч глядачів за 5 днів, а у Вадима Денисенка — 5,4 тисячі за 3 дні.
Але найголовнішою переможною новиною тижня стала операція Третього армійського корпусу під назвою «Вівальді» на Донеччині. Вперше офіційно про наступ ЗСУ на Лиманському напрямку заявив командир підрозділу, бригадний генерал Андрій Білецький. А згодом «Трійка» виклала невеликий документальний фільм про бойові дії в межах цієї наступальної операції.
Відео тривалістю до 15 хвилин зняли самі бійці на камери GoPro. У фільм потрапили штурмові дії, евакуація поранених, взяття у полон російських вояків.
Неочікувано сильно вразили перемотані синім скотчем руки російського полоненого, що на мить потрапили в кадр. Вони були страшенно худі та чорні від бруду й здалися таким собі символом безнадійності російських «одноразових бійців».
За чотири дні фільм подивилися понад 1,3 мільйона глядачів.
Утім, цивільному глядачеві заяв Білецького й одного фільму для розуміння ситуації явно замало, тому знадобилися експерти. Їх у ютубі достатньо, і найрізноманітніших.
«Радіо Свобода» (проєкт «Донбас. Реалії»), наприклад, запросило в один ефір начальника штабу, заступника командира Третього армійського корпусу Петра Горбатенка й ізраїльського військового оглядача Давида Шарпа. Останній додав фарб до стриманих коментарів українського військового, розповівши, що завдяки операції «Вівальді» на північній ділянці фронту плани ворога зірвані на багато місяців уперед.
Відео за два дні набрало 64,7 тисячі переглядів. Про всяк випадок попереджаю, що розмова була російською.
Наостанок згадаю ще два цікавих відео поза переможно-зрадницької концепції.
На каналі «Говорить “Опора” з Ольгою Айвазовською», де гостем був старший аналітик фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков, говорили про перспективи російсько-української війни загалом.
— Найдовша міждержавна війна, яка була з 1945 року, з кінця Другої світової, — це ірано-іракська війна. Вона тривала 8 років, і якраз у рамках цієї війни була війна міст, коли фронт не рухається і як наслідок наноситься ураження по великих містах. Наша війна триває в такій інтенсивності 4,5 роки, хоча загалом російська агресія триває 12,5 років.
Оскільки обидва суспільства (російське та українське — «ДМ») живуть коштом свого майбутнього, вони не доінвестовують у людей, в інфраструктуру, в соціальні різні проєкти, то вічно це тривати не може. Просто питання в тому, коли Росія усвідомить, що варто це припинити. Зараз базовий сценарій цієї війни — що вона закінчиться патовою ситуацією. Тобто жодна зі сторін не зможе досягнути такої ситуації, щоб диктувати свою волю, і просто обидві будуть змушені фіксувати статус-кво, який буде, — розповів Микола Бєлєсков.
Це відео отримало 44,1 тисячі переглядів за 3 дні.
І ще відео, яке залишилося непоміченим глядачами, але точно варте уваги. На «Громадському радіо» у новому випуску подкасту «Я чую інших» ведучі — правозахисник Максим Буткевич і журналістка Дар’я Бура — поговорили з журналісткою та військовослужбовицею Лесею Ганжею про її досвід служби з 2022 року, ставлення до жінок у війську та зміни, які відбулися за роки повномасштабної війни.
— Що потрібно знати жінці, яка, наприклад, на п’ятий рік повномасштабної війни, тринадцятий рік загалом війни, вирішує доєднатися до того чи того підрозділу? До чого готуватися? — спитала гостю ведуча.
— Готуватися до того, що тобі потрібні будуть авторитет і повага серед своїх побратимів. Шлях до цього є короткий і є довгий. І ми знаємо багатьох жінок, які обирають короткий шлях. Тому що, ну правда, ти потрапляєш у дуже несприятливу побутову ситуацію, жінок дуже мало, уваги дуже багато. І короткий шлях існує. Але краще вибирати довгий і вибудовувати свій авторитет своєю роботою в підрозділі, — відповіла Леся.
На жаль, за 6 днів відео подивилися лише 700 разів.
Подробиці можна знайти на сайті: detector.media