Художниця пізнього Відродження Лавінія Фонтана (1562-1614) стала першою в історії людства, яка змістила акценти в зображенні краси й оголеності тіла. На думку фахівців, в її творчості слід проглядати не лише відхід від пуританства тодішніх художників чоловічої статі, але й бунт із комерційним аспектом.
Саме Лавінія почала показувати особливість краси тіла й акцентувати увагу як на особливості будови через сюжети, так і через доволі чесну відвертість. Про це йдеться в матеріалі BBC.
Мистецтвознавиця Елізабет Кроппер вважає, що глядачам не слід вбачати суперечність між зовнішньою стриманістю в автопортретах та відкритих оголених зображеннях на замовлення.
“Зовсім не обов’язково вірити, що публічна соціальна повага заперечує приватну сексуальну еротику… Нам потрібно внести певну складність у розуміння жінок раннього Нового часу”, — каже вона BBC.
Схожу думку підтверджує автор книги “Lavinia Fontana: Erotic Paintings” Енріко Марія Даль Поццоло. Він вважає, що існували конкретні комерційні та підприємницькі причини, з яких вона створювала як сакральні, так і світські твори.
“На мою думку, вона зробила це, щоб показати, що вона інша… і щоб привернути увагу до її композиційної сміливості”, — розповів фахівець ЗМІ.
У матеріалі медіа зазначено, що її найвідоміша робота — “Венера і Купідон”, написана приблизно у 1585–1590 роках, насправді має кілька шарів розуміння. Чудово розуміючи, що робота має винятково приватний характер для споглядання, вона є доволі відвертою у зображенні символів любові та жіночності через присутність Купідона та напівпрозорість зображення грудей.
“Найяскравішою роботою Фонтани в цьому жанрі є нещодавно приписана “Три жіночі оголені” (бл. 1600), у якій зображені три шляхетні жінки, одягнені лише в тонкі вуалі та вишукано прикрашені коштовностями. Даль Поццоло припускає, що це сучасний Суд Париса, натхненний історією з грецької міфології, де Паріс має обрати, яка богиня — Гера, Афродіта чи Афіна — найкрасивіша”, — йдеться в матеріалі BBC.
Далі в тексті огляду додається, що малювати такі образи було “безсумнівно сміливо, особливо для жінки, яка жила в Болоньї в часи Контрреформації”. Схожу історію має полотно “Марс і Венера”, яка фактично наповнена значною відвертістю та показом пристрасті і потягу пари одне до одного.
“Без сумніву, саме подвійна ідентифікація Фонтани як витонченої, освіченої та талановитої художниці, а також тієї, що захоплювалася еротичністю, призвела до того, що кардинал Сципіоне Боргезе, відомий колекціонер і меценат мистецтв, замовив “Мінерву” 1613 року, яка зайняла почесне місце на стінах вілли Боргезе в Римі”, — йдеться в тексті матеріалу.
Раніше Фокус повідомляв про таємний портрет Марії Магдалини на шедеврі Мікеланджело. Італійська реставраторка і мисткиня Сара Пенко вважає, що їй вдалося впізнати Марію Магдалину серед 300 фігур, зображених у знаменитому шедеврі Сикстинської капели “Страшний суд” Мікеланджело.
Згодом стало відомо, що чоловік виявив зниклий шедевр Ренесансу під час прибирання гаража. Коли фахівці оцінили витвір мистецтва, то виявилося, що це був один із раніше втрачених шедеврів XV сторіччя.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua